Псалом - надія в Господі

1
Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено!
Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися!
Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть.
2
Господи, помилуй нас!
Ми на тебе уповаємо.
Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути!
3
Коли твій голос грізно лунає, народи втікають;
коли встаєш, погани йдуть урозтіч.
4
І збирають вашу здобич, як сарана збирає;
кидаються, як гусінь, на неї.
5
Вознесений Господь, бо він живе високо;
він сповнює Сіон справедливістю та правом.
6
Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає;
мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом.
7
Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть.
8
Дороги опустіли, немає подорожніх.
Він зламав умову, зневажив свідків;
люди - ніщо у нього.
9
Земля сумує, мліє;
Ливан, засоромлений, в'яне;
Шарон став, як пустиня;
Башан, Кармель гублять листя.
10
Тепер я встану, каже Господь;
тепер я піднімусь, тепер я підведусь угору.
11
Завагітніли ви сіном - породите солому;
мій подих то вогонь, що пожере вас.
12
Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять.
13
Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу!
14
Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних.
Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає?
Хто з нас буде спроможний жити біля полум'я вічного?
15
Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно;
хто цурається наживи із здирства;
хто й руками не торкається підкупу;
хто вуха затикає на слова криваві;
хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, -
16
він на вишинах буде жити;
скелі укріплені будуть його захистом;
хліба йому настачиться, води в нього не забракне.
17
Царя в його красі побачать твої очі;
узрять розлогу землю.
18
Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував?
Де той, що важив?
Де той, що лічив башти?
19
Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним.
20
Глянь на Сіон, місто наших святих!
Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний;
кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься.
21
Бо там Господь для нас величний, - замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде.
22
Бо Господь - суддя наш;
Господь - наш законодавець;
Господь -цар наш;
він спасе нас.
23
Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу.
Тоді настане велике паювання лупу;
навіть кульгаві будуть грабувати.
24
Ніякий мешканець не скаже: я - хворий.
І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи.