Кінець Едома

1
Приступіть, народи, слухайте й уважайте, люди!
Нехай чує земля і все, що її сповнює, вселенна й усе, що вона родить!
2
Бо гнів Господній проти всіх народів, і його обурення проти всього їхнього війська.
Він їх призначив на цілковиту загладу;
він на порубання їх видав.
3
Убитих їхніх будуть на вулицю кидати;
і сморід їхніх трупів здійметься вгору;
гори розмокнуть від їхньої крови.
4
Зітліє все небесне військо, небо звинеться, мов сувій, і все його військо упаде, як спадає лист із лози та неспіла смоква падає із смоківниці.
5
Бо мій меч упився на небі;
ось він спускається на Едом і на народ, що я призначив на погибель, на засуд.
6
Господній меч сповнився кров'ю;
він стучнів від жиру, від крови ягнят і козлів, від ясиру з нирок баранів, бо Бог у Боцрі справляє жертву, велике стинання в Едом-краю.
7
І буйволи зійдуть з ними, й бики з бугаями, їхній край уп'ється кров'ю, їхній порох від ситі стучніє.
8
Бо це день Господньої відплати, рік воздання для оборонця Сіону.
9
Потоки його візьмуться смолою, а порох його - сіркою;
земля його стане горючою живицею.
10
Вночі і вдень не буде погасати;
вічно буде здійматися дим з неї.
Пустинею від роду і в рід лежатиме по віки вічні;
ніхто не буде через неї проходити.
11
Пелікан з їжаком заволодіють нею, і пугач з вороном там оселяться.
Господь простягне по ній шнур спустошення і вагу ворожнечі.
12
І знатних на ній більше не буде;
царів там більше не будуть вибирати, і всі князі її знищені будуть.
13
В її палатах виженеться тернина;
кропива й будяки в її твердинях;
сама вона стане леговищем шакалів, оселею для струсів.
14
Дикі коти та гієни будуть зустрічатися, волохачі один з одним перекликатимуться.
Нічна мара там буде спочивати і знайде собі спокій.
15
Там гад гніздитиметься і нестиметься, висиджуватиме яйця і виводитиме гадюченят.
Там яструби будуть збиратись, кожен із самицею своєю.
16
Шукайте в Господній книзі й читайте!
Нічого з усього цього там не бракує, бо це уста його повеліли, і дух його зібрав їх.
17
Сам він кидав їм жереб, його рука те поділила їм під міру.
Вони повіки будуть нею володіти і з роду в рід будуть на ній жити.