Санхериб під Єрусалимом

1
Чотирнадцятого року царювання Єзекії асирійський цар Санхериб вирушив на всі укріплені міста Юдеї й здобув їх.
2
З Лахішу цар асирійський послав у Єрусалим до царя Єзекії равшака з потужним військом, що отаборився коло водогону з верхнього ставу, на шляху, що йде через поле шаповала.
3
Вийшли до нього Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар.
4
І каже до них равшак: «Скажіть Єзекії: - Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за певність, на яку ти так покладаєшся?
5
Гадаєш, що самі порожні слова важать на війні стільки, як розумна рада й сила?
На кого, отже, покладаєшся, що збунтувався єси проти мене?
6
Ось ти покладаєшся на опору, на оту зламану тростину, на Єгипет, що тому, хто обіпреться на нього, пройде крізь руку та її проколе.
Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що покладаються на нього.
7
Коли ж ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, Бога нашого, - то чи ж це не той самий, що йому Єзекія позносив узвишшя й жертовники, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед оцим жертовником, мовляв, маєте поклонятися!
8
Бийся, отже, об заклад, як ласка, з моїм паном, царем асирійським: я дам тобі 2000 коней!
Тільки ж чи здобудешся на стількох їздців до них?
9
Як, отже, ти примусиш відступити хоча б одного з найменших рабів мого володаря?
Але ти покладаєшся на Єгипет заради його колісниць та його комонних.
10
Хіба ж оце я тепер без Господньої волі вирушив проти цієї землі, щоб її спустошити?
Господь сказав мені: Рушай проти цієї землі та зруйнуй її!»
11
Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали равшакові: «Говори, будь ласка, з твоїми слугами по-арамійському, бо ми розуміємо!
Не говори з нами по-юдейському в слух людей, що на мурі
12
Равшак же відказав: «Хіба мій володар послав мене до твого владики та до тебе, щоб ці слова сказати?
Невже ж він не послав мене до людей, що сидять на мурі, щоб укупі з вами їли власний послід і власну сечу з вами пили
13
Тут виступив равшак і закричав на все горло по-юдейському: «Слухайте слова великого царя, царя асирійського!
14
Так говорить цар: - Нехай Єзекія вас не зводить, бо він вас не зможе врятувати!
15
І нехай Єзекія вас не підбиває надією на Господа, кажучи: Господь напевно нас вирятує: не буде це місто видане на поталу цареві асирійському!
16
Не слухайте Єзекії!
Так бо говорить цар асирійський: - Учиніть зо мною мир і вийдіть до мене!
Кожен з вас їстиме зо свого винограду й зо своєї смоківниці та питиме воду з своєї копанки,
17
аж поки я прийду і візьму вас у землю таку, як ваша, в землю пшениці та вина, землю хліба й виноградників.
18
Нехай же вас не баламутить Єзекія, кажучи: Господь вирятує нас!
Хіба ж боги народів урятували кожен свою землю з руки царя асирійського?
19
Де боги Хамату та Арфаду?
Де боги Сефарваїму?
Хіба вони вирятували Самарію з моєї руки?
20
Котрий з-поміж усіх богів цих земель вирятував свою землю з моєї руки, - то щоб Господь ото мав спасти Єрусалим з моєї руки
21
Мовчали ті й не відповідали йому ані слова, бо такий був наказ царський: «Не відповідайте йому
22
І прийшли Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар, у роздертих одежах до Єзекії та й оповіли йому слова равшака.