Недуга царя Єзекії 1-8; пісня Єзекії 9-22

1
У ті дні занедужав Єзекія смертельно.
І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити
2
Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа
3
і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос.
4
І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє:
5
«Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: - Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п'ятнадцять років
6
і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто.
7
Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав:
8
Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло.
9
Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги:
10
«Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ.
11
Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі.
12
Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший.
Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи.
Від дня до ночі ти мене викінчуєш.
13
Я кричу аж до ранку.
Наче лев, він трощить усі мої кості.
Відо дня до ночі ти мене покидаєш.
14
Наче ластівка чи журавель, скиглю я;
я стогну, немов голуб.
Очі мої втомились, глядівши вгору.
Господи, пригноблено мене, ручись за мене!
15
Що мені казати?
То він мені сказав, і сам же він зробив те.
Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї.
16
Господи, так живуть люди.
У ньому ж і життя мого духу.
Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш.
17
Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту.
Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе.
18
Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє.
Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність.
19
Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні.
Батько оповідає дітям про твою вірність.
20
Господь готовий мене врятувати.
Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім
21
І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає
22
І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній