Молитва

1
Немов вогонь, що палить смереччя, немов вогонь, що від нього кипить вода, - щоб так ворогам з'явилось твоє ім'я, щоб затряслись народи перед тобою,
2
коли ти твориш страшні чини, яких ми й не сподівались
3
і про які ніхто ніколи не чув: ніяке вухо не чувало, ніяке око не видало іншого Бога, крім тебе, що стільки вчинив би тим, що на нього уповають.
4
Ти йдеш назустріч тим, що радо чинять правду, що пам'ятають твої дороги.
Та ось ти розгнівився, ми ж були згрішили нашим відступством і нашим віроломством.
5
Всі ми були, немов нечисті, немов забруднена одежа - вся наша справедливість.
Усі ми пов'яли, мов те листя;
гріхи наші нас несуть геть, наче вітер.
6
Ніхто не прикликав імени твого й не пробуджувався, щоб тебе триматись, бо ти сховав від нас твоє обличчя і видав нас у руки злочинів наших.
7
Тим часом, Господи, ти - наш Батько!
Ми глина, ти наш гончар, і всі ми діло твоєї руки.
8
Не гнівайся без міри, о Господи!
Не згадуй злочину повсякчасно!
Глянь же: Усі ми народ твій!
9
Міста твої святі опустіли;
Сіон став порожній, Єрусалим - безлюдний.
10
Храм наш святий та славний, де тебе батьки наші прославляли, згорів у пожежі.
Усе, що нам було миле, обернулося в руїну.
11
Невже по всім тім, Господи, ти будеш стримуватися, будеш мовчати й понижувати нас без міри?