Світло в тіні 1-4; хлоп'ятко 5-6; пророцтво щодо Ізраїля 7-20

1
Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике;
над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.
2
Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси.
Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.
3
Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки - як за часів Мідіяна.
4
Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.
5
Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано;
влада на плечах у нього;
і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.
6
Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.
7
Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.
8
Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:
9
«Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром
10
Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників :
11
Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом.
Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
12
Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.
13
Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.
14
Старець і знатний - то голова;
а пророк- що навчає неправди, то хвіст.
15
Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.
16
Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі;
на устах у кожного безглуздя.
Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
17
Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.
18
Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню;
ніхто не щадить і брата свого.
19
Гризуть направо, і все голодні;
їдять наліво, та не ситі;
кожен їсть тіло ближнього свого:
20
Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди;
але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.