Сватання Самсона 1-4; боротьба з левом, весілля 5-20

1
Пішов Самсон у Тімну й нагледів там жінку з дочок філістимлянських.
2
Повернувшись, оповів він про те батькові й матері словами: “Бачив я у Тімні жінку з дочок філістимлянських: візьміть мені її за жінку!”
3
Кажуть йому батько з матір'ю: “Хіба немає тобі жінки між дочками твоїх братів і в усьому нашому народі, що мусиш іти за жінкою до філістимлян, до необрізаних?” Та Самсон батькові: “Ні, таки цю візьми мені, бо вона сподобалася мені.”
4
Не знали ж його батько-мати, що на те була воля Господня та що він шукав причини проти філістимлян, які того часу панували над Ізраїлем.
5
От і пішов Самсон з батьками в Тімну, і як вони підходили до виноградників Тімни, вискочило на нього, рикаючи, левеня.
6
Зійшов тоді на Самсона дух Господній, і він роздер його як козеня, не мавши в руці нічого.
Батькові ж та матері не сказав, що зробив.
7
Прибув він і говорив з жінкою, й вона вподобалась йому.
8
Повернувсь він трохи згодом, щоб її за себе взяти, й подорозі звернув подивитись на падло левеняти;
аж ось у левенятиному трупі рій бджіл з медом.
9
Нашкрябав він собі його в руку та й, ідучи далі, їв собі подорозі, а прийшовши до батька-матері, дав їм, то й вони їли.
А сам не каже, що мед отой вишкрябав із левенятиного трупа.
10
Потім прийшов до жінки батько його, й справив Самсон там бенкет: бо так звичайно робили наречені.
11
І як побачили його, вибрали тридцять бояр, щоб були круг нього.
12
І сказав до них Самсон: “Загадаю я вам загадку.
Як відгадаєте мені її за сім днів бенкету та як розв'яжете її, я дам вам тридцять льняних сорочок і тридцять святкових одягів.
13
Коли ж не спроможетеся відгадати, то ви дасте мені тридцять льняних сорочок і тридцять святкових одягів.” Ті йому й кажуть: “Загадуй, почуємо.”
14
Тоді він каже їм: “З ненаситного сить, із сильного солодь.” І три дні не могли вони відгадати загадки.
15
На четвертий же день сказали вони до Самсонової жінки: “Намов твого чоловіка, щоб розв'язав нам загадку, а то спалимо тебе разом із батьківською хатою.
Хіба на те ви нас кликали, щоб обдерти?”
16
І заповзялася Самсонова жінка перед ним плакати й промовляти: “Зненавидів ти мене, не любиш уже мене.
Загадав моїм землякам загадку, а мені й не звірив розгадати.” І відказав їй: “Рідному батькові-матері не звіривсь, а тобі б то звірятись?”
17
Вона ж усе плакала перед ним сім день, покіль тривав бенкет;
а сьомого дня він таки роз'яснив їй, бо дуже вже йому докучала.
Вона ж виказала загадку синам свого народу.
18
Сьомого дня, ще перед заходом сонця, кажуть йому люди міста: “Що солодше від меду?
Що сильніше від лева?” Він же відказав їм: “Якби ви моєю телицею та не орали, моєї б загадки не відгадали.”
19
Найшов тоді на нього дух Господній, і, зійшовши в Аскалон, убив він там тридцять чоловік, познімав з них усе, що на них було, та й пороздавав святкову одежу тим, що загадку відгадали.
Потім у великому гніві пішов до батьківської хати.
20
Жінку ж Самсона видали за одного з товаришів його, що був при ньому дружбою.