Данії в Міхая 1-6; данії в Лаїші 7-10; пограбування божниці Міхая 11-26; здобуття Лаїшу 27-31

1
Того часу не було царя в Ізраїлі, а Данове коліно шукало собі тоді наділу, де могло б осістись, бо йому й доти ще не випало наділу серед колін Ізраїля.
2
От і послали сини Дана зо свого роду п'ятьох мужів, мужів відважних, з Цори та Ештаолу, щоб обійти й розглянути край.
Вони їм наказали: “Ідіть, розглядайте край!” Прибули вони в Ефраїм-гори до господи Міхая й там заночували.
3
А перебуваючи в господі в Міхая, впізнали вони голос молодого левіта, зайшли до нього та й спитали його: “Хто тебе сюди завів?
Що ти тут робиш?
За чим ти тут?”
4
А той відказав їм: так і так, мовляв, обійшовся зі мною Міхай: найняв мене, щоб я був священиком у нього.
5
Вони його й просять: “Спитай, будь ласка, у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у дорозі, що оце верстаємо.”
6
Каже до них священик: “Ідіть лишень з миром: дорога, що її верстаєте, Господеві вгодна.”
7
То й пішли собі далі п'ятеро мужів та й дійшли до Лаїшу.
Там побачили, як люди живуть безпечно в місті, звичаєм сидонським, тихо та спокійно, нічого їм земного не бракує, й були вони в достатках.
Від сидоніїв були вони далеко й із Сирією не мали взаємин.
8
Якже повернулися вони в Цору й Ештаол до своїх братів, ті їх питають: “Із чим ви приходите?”
9
А ті відповіли: “Вставайте, двигнемося на них, бо ми огледіли їх землю: земля справді прегарна!
А ви оце сидите безчинно!
Не гайтесь довше, хутенько в дорогу, щоб зайняти ту землю!
10
Коли прибудете туди, то знайдете людей безпечних, а землю широку та простору: її віддасть Бог вам у руки, місце, де не бракує нічого з усього того, що земля родить.”
11
І рушили звідти, з Цори й Ештаолу, шістсот озброєних людей з роду Дана.
12
Двигнулися вони й отаборились у Кіріят-Єарім, у Юдеї.
Тим і прозивається те місце по цей день Табір Дана - це той, за Кіріят-Єарімом.
13
І звідти пройшли в Ефраїм-гори й прибули до господи Міхая.
14
Тоді озвались ті п'ятеро мужів, що ходили в Лаїш на розвідини землі, й сказали своїм братам: “Чи знаєте, що в цих хатах є ефод і терафи та різьблений і литий бовван?
Зміркуйте ж оце, що маєте робити!”
15
І завернувши туди, ввійшли до молодого левіта в хату, тобто в хату до Міхая, та й привітали його.
16
А шістсот чоловік, із синів Дана, у військовій зброї, стояли при вході в ворота.
17
П'ятеро ж мужів, що ходили на розглядини землі, ввійшовши туди, забрали різьбленого боввана, ефод і терафи та й литого боввана й священика.
А шістсот людей в повнім бойовім виряді стояли при вході в ворота.
18
І от як ті, що вдерлись у хату Міхая, забрали різьбленого боввана, ефод, терафи й литого боввана, священик спитав їх: “Що то ви робите?”
19
Вони ж йому відказали: “Мовчи, затули рота рукою та йди з нами: будеш нам батьком і священиком.
Що бо тобі ліпше: бути священиком у домі одного чоловіка чи бути священиком у цілому коліні й в роді в Ізраїлі?”
20
Зрадів священик і, взявши ефода, терафи та литого боввана, пішов посеред гурту.
21
І повернувшись, пішли вони далі, виправивши дітей, худобу й майно поперед себе.
22
Були вони вже далеко від Міхаєвої хати, коли люди, що жили по сусідніх хатах, зібралися й кинулися навздогінці за синами Дана
23
і стали кричати до них.
Ті ж, обернувшися, спитали в Міхая: “Що тобі, що ти з таким гуртом прибув?”
24
А той: “Ви забрали мого бога, Що я собі зробив був, і священика, й пішли геть, нічого не зоставивши мені, та ще й смієте мене питати, що мені?”
25
І відказали йому сини Дана: “Не так то дуже роззявляй на нас свого рота, а то роздратовані люди кинуться на вас, і згинеш, сам ти й ті, що в тебе в хаті.”
26
І пішли собі сини Дана далі.
Міхай же, побачивши, що вони дужчі за нього, повернувся та й пішов назад додому.
27
Забравши таким робом те, що зробив був собі Міхай, разом із священиком, що був при ньому, двигнулися вони на Лаїш, на людей тихих та спокійних, і побили їх лезом меча, місто ж вогнем спалили.
28
Ніхто не допоміг їм, бо місто було далеке від Сидону, й не мали вони ні з ким ніяких взаємин.
Було воно в долині, що тягнулася до Бет-Рехову.
Потім відбудували вони місто й осілись у ньому,
29
і назвали його “Дан”, за іменем предка свого Дана, що був народився в Ізраїля;
спершу ж те місто звалось Лаїш.
30
І поставили сини Дана в себе того різьбленого боввана, священиками ж у коліні Дана був Йонатан, син Гершома, сина Мойсея, сам він і сини його, аж по день поневолення краю.
31
Отак поставили вони собі боввана, що зробив був Міхай, увесь той час, як Божий Дім стояв у Шіло.