Девора та Варак 1-11; битва під Тавором 12-24

1
Але сини Ізраїля вчинили знову те, що було не довподоби Господеві, коли Егуд помер.
2,
Господь віддав їх у руки Явінові, ханаанському цареві, що царював у Хацорі.
Начальником же його війська був Сісера, що жив у Харошет-Гоїмі.
3
Заквилили тоді ізраїльтяни до Господа, бо в Явіна було 900 залізних Колісниць, і він сильно гнітив синів Ізраїля вже дванадцять років.
4
А під той час Девора, пророчиця, жінка Лаппідота, була в Ізраїлі суддею.
5
Сиділа вона собі звичайно під Девора-пальмою, між Рамою й Бетелом, у Ефраїм-горах, і сини Ізраїля приходили судитись до неї.
6
Послала вона до Варака, сина Авіноама, з Кадету в Нафталі, й промовила до нього: “Господь, Бог Ізраїля, велить ось що: лаштуйсь у дорогу, виступай на Тавор-гору, взявши з собою десять тисяч чоловік із нафталіїв та завулонян.
7
Я ж заманю до тебе, до Кішон-потоку, Сісеру, начальника війська Явіна, разом з його колісницями й з його військом, і віддам його тобі в руки.”
8
А Варак відказав їй: “Коли підеш зо мною, то я піду, коли ж не підеш зо мною - не піду.”
9
Вона ж до нього: “Піти з тобою я піду, тільки ж слава у поході, в який ти вибираєшся, не припаде тобі, бо Господь жінці видасть Сісеру в руки.” І зібралася Девора й пішла з Вараком до Кадешу.
10
Скликав тоді Варак Завулона і Нафталі в Кадеш: десять тисяч чоловік пішло за ним слідом, і Девора пішла з ними.
11
Хевер же, кеній, відділився був від кеніїв, потомків Ховава, тестя Мойсея, і розіп'яв свій намет біля Бецааннім-дуба, що під Кадешем.
12
Як же Сісері оповіли, що Варак, син Авіноама, пішов на Тавор-гору,
13
зібрав Сісера всі свої колісниці - дев'ятсот залізних колісниць - і ввесь військовий люд, що мав при собі, від Харошет-Гоїму до Кішон-потоку.
14
І мовила Девора до Варака: “Готуйсь, бо це той день.
Коли Господь дасть тобі Сісеру в руки!
Хіба Господь не йде поперед тебе?” От і спустивсь Варак з Тавор-гори, і десять тисяч чоловік з ним
15
Господь навів страх на Сісеру й на всі його колісниці, й на ввесь його табір, перед Вараком, так що Сісера зіскочив з колісниці й утік пішки.
16
Варак же кинувсь навздогінці за колісницями й за військом аж до Харошет-Гоїму, і все військо Сісери полягло від леза меча, ані одного не зосталось.
17
Сісера ж прибіг пішки до намету Яели, жінки Хевера, кенія, бо між Явіном, царем хацорським, і домом Хевера, кенія, панував мир.
18
Вийшла ото Яела назустріч Сісері та й каже йому: “Заверни, мій пане, заверни до мене, не бійся!” І зайшов він до неї в намет, і вона прикрила його килимом.
19
І каже він до неї: “Дай мені, будь-ласка, трохи води напитись, бо пече мене спрага!” Вона й відчинила бурдюк з молоком, дала йому напитись і прикрила його.
20
Він же каже до неї: “Стань при вході в намет, і коли прийде хтось і питатиме тебе й казатиме: Чи нема кого тут?
- то скажи: Ні!”
21
Тоді Яела, жінка Хевера, вхопила наметового кілка, взяла у руки молот, підступила стиха до нього та й загнала кілка йому в скроню так, що кілок пройшов у землю, бо Сісера заснув був глибоко від утоми.
Так помер він.
22
Аж ось з'явився й Варак, що гнався за Сісерою;
вийшла Яела йому назустріч та й каже до нього: “Ходи, я покажу тобі того, кого шукаєш.” Ввійшов він до неї, аж ось Сісера.
простягнутий на землі, лежить мертвий, з кілком у скроні.
23
Так Господь принизив Явіна, ханаанського царя, перед синами Ізраїля,
24
і рука синів Ізраїля тяжіла все важче над Явіном, царем ханаанським, аж покіль вони не знищили Явіна, царя ханаанського.