Розгром асирійців і радість юдеїв

1
Якже почули ті, що були в наметах, про те, що сталось, отетеріли.
2
Тремтіння й страх напав на них, так що не було й двох людей, які були б укупі;
всі порозбігались різними стежками по долині та по горах.
3
Ті, що розтаборились у горах навколо Ветулії, теж кинулись утікати.
Тоді сини Ізраїля, - усі вояки, що були між ними, - вдарили на них.
4
Озія вислав посланців у Ветемостем, Бевай, Хову, й Колу та в усю землю Ізраїля, щоб ті оповіли про те, що сталось, та щоб усі накинулись на ворогів і винищили їх.
5
Як тільки почули про це сини Ізраїля, всі разом напали на них і стинали аж до Хови.
Так само і в Єрусалимі й з усіх гір пристали до них люди, бо їм були сказали про те, що сталось у таборі їхніх ворогів.
Та й ті, що в Гілеаді та Галилеї, вдарили на них збоку, розпорошили їх дуже, аж дійшли вони до Дамаску та його околиць.
6
Решта ж мешканців у Ветулії кинулась на асирійський табір й розграбувала його, отож і розбагатіли вельми.
7
Сини ж Ізраїля, повернувшися з битви, заволоділи тим, що зосталось.
Села й хутори по горах та в долині також: захопили велику здобич, бо було її неймовірна сила.
8
Первосвященик Йоаким і рада (старших) синів Ізраїля, що жили в Єрусалимі, прийшли, щоб подивитись на ті блага, які Господь учинив для Ізраїля, та щоб побачити Юдиту і її привітати.
9
А як увійшли до неї, то взяли її вихваляти однодушно та промовляти до неї: «Ти слава Єрусалиму!
Ти велика гордість Ізраїля!
Ти велика честь нашого роду!
10
Вчинила єси все це своєю рукою.
Вчинила єси для Ізраїля великі блага, і Богові це було приємно.
Благословенна будь Господом Вседержителем по віки вічні!» І ввесь народ сказав: «Нехай так буде
11
Тридцять день народ грабував табір.
Намет Олоферна й увесь його срібний посуд, ліжка, балії і все начиння дали Юдиті;
вона ж, забравши те, навантажила на свого мула, запрягла його до воза й ще нагромадила те на віз.
12
Усе ізраїльське жіноцтво збіглося, щоб подивитись на неї;
величали вони її, повівши хоровід навколо неї.
А вона, взявши гілки в руки, роздавала їх жінкам, що були з нею.
13
Опісля вони вінчались оливкою, вона й ті, що були з нею;
а вона йшла перед народом, ведучи танок усього жіноцтва;
кожний тоді муж Ізраїля, озброєний, з вінцями, йшов слідом за ними, виспівуючи пісень.
14
Юдита же перед усім Ізраїлем почала цю подячну пісню, і ввесь народ уголос заспівав цю пісню хвали.