Олоферн видає Ахіора ізраїльтянам

1
Коли ж гармидер тих мужів, що були обступили раду, затих, Олоферн, головний вождь асирійського війська, мовив перед усім народом чужинецьким та до Ахіора, до всіх синів Моава:
2
«А хто ти такий, Ахіоре, та наємці Ефраїма, щоб пророкувати поміж нами, як оце чиниш сьогодні, та щоб нас умовляти не йти війною проти ізраїльського люду, бо їхній Бог, мовляв, їх захищає?
Хто бог, крім Навуходоносора?
Він пошле свою силу й знищить їх з лиця землі, та й їхній Бог не захистить їх.
3
Ми, його слуги, розгромимо їх як одного чоловіка, і вони не встояться перед напором нашої кінноти.
4
Ми спалимо їх у метушні.
Гори їх уп'ються їхньою кров'ю, рівнини їхні наповняться їхніми трупами.
Стопи їхніх ніг не встояться перед нами, вони вигинуть до одного, каже володар Навуходоносор, пан усієї землі, бо він сказав, і його слова не будуть пусті.
5
Ти ж, Ахіоре, наємче аммонський, ти, що сказав ці слова нині, в день свого зухвалого виступу, віднині не побачиш більше мого обличчя аж по день, коли я помщусь над кодлом тих, що втекли з Єгипту.
6
Тоді моє військо та юрба моїх слуг проколе тобі мечем боки, і ти впадеш поміж їхніми пораненими, коли я вирушу проти Ізраїля.
7
Мої слуги відведуть тебе в гори й залишать тебе в однім з міст, що на узгір'ях.
8
Ти не загинеш, хібащо пропадеш разом з ними.
9
Коли ж надієшся у своїм серці, що вони не будуть завойовані, нехай твоє обличчя не буде понурим.
Я сказав, і ні одне з моїх слів не пропаде марно
10
І повелів Олоферн своїм слугам, що стояли в його шатрі, схопити Ахіора й відвести його у Ветулію та видати в руки синів Ізраїля.
11
І схопили його слуги та й вивели за табір у долину, пройшли серед долини в гори й прибули до джерел, що під Ветулією.
12
Побачивши їх мужі міста, що були на верху гори, вхопилися за зброю і вийшли за місто на шпиль гори, а всі пращники, щоб не дати їм піднятись угору, кидали на них камінням.
13
Та вони підкрались попід гору й, зв'язавши Ахіора, покинули його одного біля стопи гори, самі ж повернулись до свого пана.
14
Тоді сини Ізраїля, спустившись униз із міста й наблизившись до нього, розв'язали його, відвели в Ветулію та й поставили перед правителями свого міста;
15
а були тоді: Озія, син Міхи, з коліна Симеона, Хавріс, син Готонієла, та Харміс, син Мелхієла.
16
І скликали вони всіх старшин міста.
Прибігла й уся їхня молодь та жінки на збори.
Поставили Ахіора серед усього народу, й Озія спитав його, що сталось.
17
А той у відповідь оповів їм про промову на нараді в Олоферна й про ті слова, що сам він вимовив був серед начальників синів асирійських, і як то Олоферн говорив з погордою про дім Ізраїля.
18
Тоді народ упав обличчям до землі, поклонився Богу і заговорив уголос:
19
«Господи, Боже неба!
Поглянь на їхню гординю превелику й змилуйсь над пониженим нашим родом!
Зглянься в цей день на тих, що тобі посвятились
20
Вони заспокоїли Ахіора й вітали його вельми.
21
А Озія взяв його по зборах до себе в хату і справив бенкет для старших.
Усю ту ніч молилися про допомогу до Бога Ізраїля.