Ідолопоклонство Юди та кара за нього 1-11; молитва Єремії 12-18; суботній спочинок 19-27

1
Гріх Юди - різцем залізним записаний, зубцем алмазним вирізьблений на таблиці їхнього серця і на рогах їхніх жертовників,
2
на пам'ятку їхнім дітям: - жертовники, їхні й ашери під кожним деревом зеленим, на пагорбах високих
3
і на горах у полі.
Багатства твої й усі твої скарби віддам на луп;
тим заплатиш за всі твої гріхи у всіх твоїх границях.
4
Ти випустиш з руки спадщину, що я тобі дав був.
Зроблю тебе рабом твоїх ворогів у землі, якої ти не знаєш, бо зайнявсь вогонь мого гніву, який палатиме повіки.
5
Так говорить Господь: «Проклят той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа.
6
Він, мов та билина у степу без листя, не спроможна бачити добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній.
7
Щасливий чоловік, який на Господа вповає і чия надія в Господі.
8
Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння;
як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє;
під час посухи йому байдуже, воно не перестає родити.
9
Лукаве над усе у світі серце людське - і ледаче!
Хто його збагнути може?
10
Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків.
11
Неначе куропатва, що висиджує чужі яйця, так і той, хто придбав багатство неправно.
Посередині свого життя він його втратить, а при смерті дурним виявиться
12
Престоле слави, вознесений споконвіку, о місце нашої святині!
13
Надіє Ізраїля, о Господи!
Всі, що тебе покинули, осоромляться.
Всі, що від тебе відступають, будуть викорінені з цього краю, бо вони покинули джерело води живої - Господа.
14
Вилікуй мене, о Господи, щоб я одужав, спаси мене, щоб я врятувався, бо ти - моя надія!
15
Ось вони мені говорять: «Де ж воно, те слово Господнє?
Нехай вже збудеться нарешті
16
Однак же я не клопотався перед тобою про лихо і не бажав я дня нещастя, ти бо те знаєш!
Що з уст моїх вийшло, те лежить перед твоїм обличчям.
17
Не будь страховищем для мене, бо ти прибіжище моє в лихій годині!
18
Нехай гонителі мої соромляться, мені ж не дай осоромитись;
нехай вони бояться, мені ж не дай полохатися.
Наведи на них лихоліття і побий, ще раз побий!
19
Так сказав мені Господь: «Іди й стань у воротях синів народу, що ними входять і виходять царі юдейські, та й на всіх брамах єрусалимських,
20
і промов до них: Слухайте слово Господнє, царі юдейські, і ви, всі юдеї, та всі мешканці єрусалимські, що входите цими брамами!
21
Так говорить Господь: Бережіться, йдеться про ваші душі!
Не носіте суботнього дня жадних тягарів і не вносьте їх єрусалимськими брамами.
22
Та й не виносьте суботнього дня жадних тягарів з домів ваших і не робіть ніякого діла, а святкуйте день суботній так, як це я заповідав батькам вашим,
23
хоч вони й не слухали й не прихиляли вуха свого, а виявили себе тугошиїми, щоб не слухати й не приймати науки.
24
Коли ж ви справді послухаєте мене, - слово Господнє, - і не вноситимете дня суботнього ніякого тягару брамами цього міста та святкуватимете суботній день і не робитимете за нього ніякого діла,
25
то брамами цього міста входитимуть царі й князі, що сидять на Давидовому престолі, що їздять колісницями й кіньми, вони й князі їхні, мужі юдейські та мешканці єрусалимські.
Місто це буде заселене повіки.
26
І приходитимуть з міст юдейських і з околиць єрусалимських, і з землі Веніяминової, і з рівнини, і з гір, і з півдня, та й приноситимуть усепалення й жертви, й офіри, й кадило, і приноситимуть подячні жертви у дім Господній.
27
Коли ж не послухаєте мене, щоб святкувати день Господній та не носити тягарів і не вносити їх через брами Єрусалиму дня суботнього, то я запалю вогонь у його брамах, і він пожере палаци єрусалимські й не погасне