Каяття та навернення народу

1
«Коли чоловік відпустить свою жінку, і вона піде від нього, і стане за жінку мужеві іншому, то чи можна йому повернутись до неї?
Чи ж не цілком сплюгавилась та жінка?
Ти з багатьма коханцями блудила, а мала б то повернутись до мене?
Слово Господнє!
2
Зведи свої очі на пагорби високі й розглянься: Де ти не злягалась?
Для них сідала єси край дороги, немов араб у пустині.
Опоганила край блудом своїм і злобою своєю.
3
Тим і дощі припинились, і не було дощу весняного.
Чоло у тебе стало, мов у блудниці, ти соромитись не хотіла.
4
І ось тепер хіба не кличеш ти до мене: Мій батьку!
Ти - друг мого юнацтва.
5
Чи збереже він гнів свій назавжди, затримає його повіки?
Отак говориш, але злочини далі коїш, коли є нагода
6
І сказав мені Господь за царя Йосії: «Чи бачив єси, що зробила зрадниця Ізраїлева?
Вона ходила на кожне узвишшя й під кожне дерево ряснолисте, й там блудувала.
7
І я сказав: Накоївши усього того, повернеться до мене;
та не повернулась.
Бачила це невірна сестра її Юдея.
8
І хоч невірна її сестра Юдея й бачила, що я відіслав Ізраїлеву дочку за всі її блуди і дав їй розвідного листа - вона все ж таки не злякалась, а пішла й собі заходилася блудувати.
9
І блудуванням своїм легкодумним опоганила землю, і зчиняла перелюб з каменем та деревом.
10
Та навіть по всьому цьому зрадлива її сестра Юдея не всім своїм серцем, а тільки лукаво, до мене повернулась, - слово Господнє
11
Тоді Господь сказав до мене: «Зрадлива дочка Ізраїлева показала себе справедливішою, ніж невірна Юдея.
12
Іди й промов оці слова вголос на північ і скажи: Повернися, зраднице, Ізраїлева дочко, - слово Господнє;
не покажу тобі мого обличчя у гніві, я бо милосердний, -слово Господнє, - не гніватимусь повіки!
13
Визнай лише свою провину, бо ти була невірна Господові, Богові твоєму: розтринькала єси любов твою з чужинцями під кожним деревом ряснолистим і мого голосу не слухала, - слово Господнє.
14
Поверніться, о відступницькі діти, - слово Господнє, - бо я ваш Владика.
Я візьму з вас по одному з міста, по двоє з родини та й приведу вас на Сіон.
15
Я дам вам пастирів до душі мені, що пастимуть вас мудро та розумно.
16
І як намножитесь і будете плодючі на землі, за тих днів, - слово Господнє, - не говоритимуть більш: Кивот Господнього завіту;
і на думку він нікому більш не спаде, і не згадуватимуть про нього, і не жалкуватимуть його, й робити його більше не будуть.
17
На той час Єрусалим зватимуть: Трон Господній, - і всі народи збиратимуться в Єрусалим заради імени Господнього, і не ходитимуть уже більше за пожаданням лихого свого серця.
18
На ті часи дім Юди ходитиме з домом Ізраїля і обидва вони разом прийдуть з північної землі в землю, що я наділив батькам вашим у спадщину.
19
Я думав собі: Як би мені поставити тебе понад дітьми й дати тобі розкішну землю, найкраще між народами спадкоємство?
Я думав: Ти зватимеш мене: Мій Батьку!
- і зо мною не перестанеш ходити.
20
Але як жінка зраджує коханця свого, так і ви зрадили мене, доме Ізраїля, - слово Господнє.
21
По узвишшях чути голос, плач і благання дітей Ізраїлевих, бо вони викривили свою дорогу, забули Господа, Бога свого.
22
Вернітеся, о відступницькі діти, я вилікую ваші відступства!» Ось ми прийшли до тебе, бо ти єси Господь, Бог наш.
23
Справді, узвишшя - марнота, гамір по горах.
Справді, у Господі, нашому Бозі, Ізраїля спасіння.
24
Ганьба пожерла труди батьків наших уже з наших молодощів: овець їхніх і товар їхній, синів їхніх і дочок їхніх.
25
Лягаймо в нашу ганьбу, і стид нехай нас покриє, бо проти Господа, Бога нашого, ми согрішили, ми й батьки наші, вже з молодощів наших і понині - і ми не слухали голосу Господа, Бога нашого