Північний Ізраїль буде відновлений

1
Слово, що надійшло до Єремії від Господа:
2
«Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Запиши собі в книзі всі слова, що я сказав тобі.
3
Ось бо надходить час, - слово Господнє, - коли я зміню долю мого народу Ізраїля та Юди, - слово Господнє, - і приведу їх назад у землю, що вділив був їхнім отцям, і вони її посядуть
4
Ось ті слова, що Господь сказав про Ізраїля та про Юду:
5
«Так каже Господь: Я чую жахливий голос страху, не миру.
6
Розвідайтеся, гляньте: Чи то родить муж?
Чому ж я бачу в усіх мужів руки на крижах, немов у породіллі?
Чому обличчя в усіх змінилися, зблідли?
7
Горе!
Страшний той день!
Ще не було такого.
Скрутний це час для Якова, хоч йому й прийде рятунок.
8
Того часу, - слово Господа сил, - я поламаю кормигу, що в нього на шиї і його кайдани порозбиваю.
І він чужинцям більше не служитиме.
9
Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, що я пробуджу для них.
10
Ти ж не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - і не лякайся Ізраїлю;
врятую бо тебе з земель далеких, потомків твоїх із краю неволі, і Яків повернеться і житиме мирно й безпечно, тож ніхто його більш не непокоїтиме.
11
Бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.
Я вигублю всі народи, що проміж ними тебе розкинув.
Тебе ж не знищу.
Я покараю тебе, але за законом, - без кари ж тебе не зоставлю
12
Так бо говорить Господь: «Рана твоя не гоїться, синці твої болючі.
13
Ніхто не журиться перев'язати тобі рану, нема для тебе ні гоїння, ні вилікування.
14
Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо я вдарив тебе, як б'є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч.
15
Чого ж кричиш, що в ранах єси?
Біль твій не вигоюється?
Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив я тобі це лихо.
16
Але й усі, що жеруть тебе, будуть пожерті;
всі вороги твої - усі підуть у неволю, грабіжники твої будуть обдерті;
всіх здирців твоїх на луп я видам.
17
Я перев'яжу твої рани і вигою тебе від болячки, - слово Господнє.
А що відкинутим, Сіоне, тебе звано ще й занедбаним,
18
то так говорить Господь: Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зо своїх розвалищ, і палаци стоятимуть на своїм місці.
19
І вийде від них подяка й веселий голос.
Я їх намножу, не поменшу.
Я їх прославлю, не зневажу.
20
Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме передо мною твердо.
Усіх же їхніх гнобителів я покараю.
21
І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане.
Я пригорну його, і він до мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до мене приступити?
- слово Господнє.
22
Ви будете моїм народом, я ж буду вашим Богом.
23
Ось буревій Господній, гнів вибухнув, розбушувалась буря й ударила на голову безбожних.
24
І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого.
При кінці днів це стане вам зрозуміле