Єремію вкидають у водозбір 1-13; розмова Єремії з Седекією 14-28

1
Шефатія, син Матана, Годолія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії та Пашхур, син Малкії, почули слова, що Єремія говорив до всього народу, промовлявши:
2
«Так говорить Господь: Хто зостанеться у цьому місті, той умре від меча, від голоднечі й від чуми;
хто ж перейде до халдеїв, той житиме;
його життя буде йому здобиччю, і він буде жити.
3
Так говорить Господь: Це місто напевно буде віддане військові вавилонського царя на поталу, й воно його здобуде
4
Тоді князі сказали цареві: «Нехай би вже раз убито цього чоловіка на смерть;
адже він відіймає завзяття у вояків, що зостались у цьому місті, та й у всього народу, мовлявши такі слова;
цей бо чоловік бажає не добра народові, а тільки лиха
5
Цар Седекія відказав: «Ось він у ваших руках: цар бо не вдіє нічого проти вас.»
6
Взяли вони Єремію та й укинули у водозбір царенка Малкії на тюремному дворі.
Спустили вони туди Єремію на мотузках;
а у водоймищі тому не було води, тільки багно, і загруз Єремія у багно.
7
Довідався Еведмелех кушій, скопець у царських палатах, що Єремію вкинуто у водозбір, - а цар сидів тоді при Веніяминових воротях, -
8
вийшов із царського дому та й каже до царя:
9
«Мій владико й царю!
Не гаразд учинили ті люди, заподіявши таке пророкові Єремії: вони кинули його у водозбір;
таж він умре там швидко з голоду, бо нема вже хліба в місті
10
Тоді цар повелів Еведмелехові кушієві: «Візьми звідси трьох чоловіків із собою та витягни Єремію з водоймища, покіль не вмер
11
Узяв Еведмелех із собою людей, увійшов у царський дім, у комору, набрав ізвідти подертого шмаття, непотрібних лахів і спустив їх на мотузку Єремії у водозбір.
12
І крикнув Еведмелех кушій до Єремії: «Візьми та попідкладай це шмаття й старі лахи собі попід пахви, під мотуззяЗробив так Єремія.
13
І потягли Єремію на мотузках і витягли його з водоймища, і перебував Єремія на тюремному дворі.
14
Тоді цар Седекія покликав до себе пророка Єремію через третій вхід у храм Господній.
Сказав цар Єремії: «Спитаю тебе дещо, та не затаюй від мене нічого
15
Єремія відказав Седекії: «Як я тобі все скажу, ти вб'єш мене;
як дам тобі раду, ти не послухаєш мене
16
Тоді цар Седекія забожився потайки: «Як жив Господь, що дарував нам оце життя, не вб'ю тебе й не видам у руки тих людей, що важать на твоє життя
17
Тоді Єремія сказав цареві Седекії: «Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Коли вийдеш до князів вавилонського царя, врятуєш своє життя й міста цього не спалять;
зостанетеся ти й дім твій живими.
18
Коли ж не вийдеш до князів вавилонського царя, місто це впаде в руки халдеям, і вони його спалять, а й сам ти не уникнеш їхніх рук.»
19
І сказав цар Седекія до Єремії: «Боюсь тих юдеїв, що попереходили до халдеїв, щоб мене не видано їм у руки та щоб вони не знущались надо мною
20
Єремія ж сказав: «Не видадуть!
Послухайся тільки голосу Господнього у тому, що я говорю до тебе, і буде тобі добре, й зостанешся живим.
21
Коли ж затнешся вийти, то ось те, що явив мені Господь:
22
Усіх жінок, що позоставались у палатах юдейського царя, віддадуть до князів царя вавилонського, і ті жінки промовлятимуть: Ошукали тебе та одурили твої любі друзі!
Ноги твої загрязли у болоті;
вони ж повідверталися від тебе!
23
- Усіх твоїх жінок і дітей відведуть до халдеїв, і сам ти не уникнеш рук їхніх;
бо потрапиш до рук вавилонському цареві, і місто це спалять
24
Седекія сказав до Єремії: «Щоб ніхто не знав про цю розмову, а то помреш.
25
Коли ж би князі довідались, що я розмовляв з тобою, та прийшли й питали: Скажи лишень, що говорив єси цареві та що говорив тобі цар;
не утаюй від нас, а то віддамо тебе на смерть, -
26
то ти їм скажеш: Я благав царя щоб не повертав мене назад до Йонатанового будинку, щоб я не вмер там.»
27
І справді прийшли таки всі князі до Єремії та й розпитували у нього;
він же відказав їм точнісінько, як повелів йому цар, і вони його не турбували, бо розмова не рознеслася.
28
І сидів Єремія у тюремному дворі аж до того дня, коли здобуто Єрусалим.