Утеча до Єгипту

1
Уся військова старшина з Йохананом, сином Кареаха, з Азарією, сином Гошаї та з усім людом, від малого до великого, приступили
2
до пророка Єремії та й мовили: «Нехай наша просьба дійде до тебе: помолись Господеві, твоєму Богові, за увесь цей останок, бо нас тільки мало з багатьох зосталось, як сам добре бачиш;
3
нехай нам Господь, Бог твій, вкаже дорогу, якою нам іти, і навчить, що нам чинити
4
Пророк же Єремія відрік їм: «Чую, помолюся Господеві, Богові вашому, як бажаєте.
Кожне слово, що Господь відповість, я об'явлю вам.
Ні слова не втаю від вас.»
5
Вони ж сказали до Єремії: «Господь нехай буде супроти нас свідком вірним і правдивим, якщо ми не чинитимемо все те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
6
Чи довподоби воно буде, чи ні, ми послухаємось голосу Господа, Бога нашого, до якого оце тебе посилаєм, щоб нам добре було, як послухаємось голосу Господа, Бога нашого
7
Через десять днів надійшло слово Господнє до Єремії,
8
і він покликав Йоханана, сина Кареаха, з усією військовою старшиною, що була при ньому, й з усім людом, від малого до великого,
9
і сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля, до якого ви мене посилали скласти.
перед ним вашу молитву.
10
Коли зостанетесь і далі у цій землі, то я вас відбудую, а не повалю, насаджу вас, а не повириваю, бо жалую вас із-за того нещастя, яке допустив був скоїтись над вами.
11
Не бійтеся вавилонського царя, якого так страхаєтесь;
не бійтесь його, - слово Господнє, - я бо з вами, щоб вас рятувати і з його рук визволяти.
12
Я буду милосердним до вас, і він змилосердиться над вами й поверне вас у вашу землю.
13
Коли ж ви скажете: Не хочемо жити в цій землі, -та й не послухаєте Господа, Бога вашого,
14
і скажете: Ні!
- ми таки підемо в Єгипетську землю;
там не будемо бачити війни, не будемо чути звуку сурми та й не будемо голодувати, і там хочемо ми жити, -
15
то вислухайте слово Господнє, ви, останок Юди: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Коли ви притьмом хочете йти в Єгипет і підете туди, щоб там перебувати,
16
то меч, якого ви боїтеся, спіткає вас там, у Єгипетській землі, і голод, якого лякаєтеся, піде слідом за вами в Єгипет і там ви загинете.
17
Та й усі, що наважились іти в Єгипет, щоб там жити, поляжуть від меча й голоду та чуми.
Ніхто з них не зостанеться й не втече від того лиха, що я пошлю на них.
18
Так бо говорить Господь сил.
Бог Ізраїля: Так само, як вилився мій гнів і моє обурення на мешканців єрусалимських, так виллється моя досада на вас, коли підете в Єгипет.
Ви зробитесь прокляттям і страховиськом, наругою й посміховищем, і не бачити вам уже землі цієї.
19
Оце слово Господнє про вас, останку Юди: Не йдіть до Єгипту!
Затямте ж собі добре, що я вас перестерігав нині.
20
Ви самі собі лихо напитали: ви бо посилали мене до Господа, Бога вашого, прохавши: Помолись за нас Господеві, Богу нашому, і об'яви нам усе, що скаже Господь, Бог наш, і ми те вчинимо.
21
Сьогодні ж, як я вам об'явив те, і ви не послухаєтесь голосу Господа, Бога вашого, ні в чім з усього того, з чим він послав мене до вас,
22
то затямте собі добре, що загинете від меча, голоднечі й чуми на тому місці, куди захотіли йти, щоб там пробувати