Пророцтва щодо Єгипту;
поразка під Каркемішем 1-12; Навуходоносор вирушає на Єгипет 13-28


1
Слово, що надійшло до пророка Єремії про народи.
2
Про Єгипет.
Про військо фараона Нехо, єгипетського царя, яке стояло на Ефрат-ріці під Каркемішем, яке побив Навуходоносор, цар вавилонський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, юдейського царя:
3
«Готуйте щити малі й великі.
Вперед до бою!
4
Сідлайте коні!
Верхівці - на коні!
Ставайте в лави, шоломоносці!
Чистіть списи, вдягайтеся в броню!
5
Та що це я бачу?
Вони в тривозі назад сахаються!
Їхні лицарі побиті, утікають.
Страх звідусіль, - слово Господнє.
6
Та бистроногий не втече, не врятується й лицар: на півночі коло Ефрату вони спотикнулися й упали.
7
Хто це здіймається, неначе Ніл, води якого, мов потоки, розбуялись?
8
Єгипет підіймається, неначе Ніл, води якого, мов струмені, розбурхались.
Він каже: Підіймусь, окрию землю, знищу міста й їхніх мешканців!
9
Кидайтесь, коні, летіте колісниці!
Вояки, виступайте з Кушу й Путу, озброєні щитами, і ви, лідійці, з натягнутим луком!
10
Цей день для Господа, Бога сил - день відплати, щоб воздати ворогам.
Меч буде жерти, насититься й уп'ється їхньою кров'ю.
Це жертва Господеві, Богові сил, у північній землі, коло ріки Ефрату.
11
Іди в Гілеад, візьми бальзаму, єгипетська дочко-дівице!
Та шкода тобі добирати ліків: нічим рани своєї не загоїш!
12
Довідались народи про твій сором, і плач твій виповнив землю!
Бо воїн об воїна спотикнувся, та й полягли обидва разом
13
Слово, що сказав Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб ударити на Єгипетську землю:
14
«Оповістіть про це в Єгипті й проголосіть у Мігдолі, звістіть у Нофі і в Тафнісі.
Скажіте: Шикуйсь, готуйсь, бо меч пожирає все навкруги тебе.
15
Чого втікає Апіс?
Твій бик не встояв?
Бо Господь повалив його.
16
І збірне військо похитнулось, і падали один на одного, примовлявши: Вставаймо, повертаймось до нашого народу, у нашу рідну землю, далеко від згубного меча!
17
Прозвіть царя єгипетського, фараона, так: Гармидер після втраченого часу!
18
Як живу я, - слово Царя, Господь сил йому ім'я, - як Тавор перебуває серед гір, а Кармель над морем, так певно й те, що він прийде.
19
Готуй собі на виселення клунки, дочко єгипетська, що так єси осілась добре!
Бо Ноф стане пустинею і, спалений, обезлюдніє.
20
Єгипет - телиця вельми гарна, але з півночі ґедз налетів на неї.
21
Та й найманці його, що немов годовані телята, - ба й вони теж назад сахаються, втікають поголовно, встоятись не спроможні, бо й на них прийшла лиха година, час їхньої кари,
22
Ось слухайте!
Сичить щось, неначе гадюка.
Приходять з військом, із сокирами на нього нападають, мов дроворуби.
23
Рубайте його ліс, - слово Господнє, - бо він непрохідний!
Їх більш, ніж сарани, і ліку їм немає.
24
Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки.
25
Господь сил, Бог Ізраїля, говорить: Я покараю Аммона у Но, фараона й Єгипет з його богами і з його царями, а й з тими, що на нього уповають.
26
Я видам їх у руки тим, які пантрують на їхнє життя, у руки Навуходоносорові, цареві вавилонському, й у руки рабам його.
Аж потім Єгипет буде заселений, як за давніх днів, - слово Господнє.
27
Ти ж не бійсь, Якове, слуго мій, і не лякайсь, Ізраїлю!
Врятую бо тебе з земель далеких, твоїх потомків - із краю їхньої неволі, і Яків повернеться й житиме спокійно та безпечно, тож ніхто не буде більш його страхати.
28
Не бійся, Якове, мій рабе, - слово Господнє, - бо я з тобою.
Я вигладжу усі народи, що проміж них тебе розкинув.
Тебе ж не загладжу.
Я покараю тебе, але по правді, - без кари тебе не зоставлю