Пророцтва щодо Моава

1
Про Моава.
Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ой горе Нево-місту, - його спустошено!
Кіріятаїм соромом окритий, - здобуто його!
Твердиню ганьба обгорнула й прибила.
2
Слава Моава зникла, у Хешбоні напоготовлюють на нього лихо: нум, мовляв, знищимо його з-поміж народів.
Та й ти, Мадмене, згинеш, меч іде за тобою.
3
Із Хоронаїму крик чути: Спустошення!
Страшна руїна!
4
Моава стерто на порох!
Крик долинає аж до Цоару.
5
Бо узвозом до Лухоту йдуть з плачем, бо на Хоронаїм-спуску чути ридання по поразці.
6
Тікайте, рятуйте життя ваше, мов той онагр у пустині!
7
Тому що ти надіявсь на твої твердині й на твої достатки, то будеш і ти здобутий.
Кемош піде у неволю разом із своїми священиками й князями.
8
Прийде спустошник на кожне місто, ніяке місто не уникне;
загине долина, спустіє й рівнина, - слово Господнє.
9
Дайте Моавові крила, щоб міг полетіти.
Його міста обернуться на пустиню, нікому буде в них жити!
10
Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо!
Проклят, хто стримує меча свого від крови!
11
Вже змалку жив Моав безпечно і спочивав на своїй гущі.
Не переливано його з посуду в посуд, не займано його ніколи у неволю.
Тим то й смак його зостався в ньому, та й запах його не змінився.
12
Тим же то ось настануть дні, - слово Господнє, - і я пришлю переливачів до нього, що переллють його, а його посуд спорожнять, глеки ж порозбивають.
13
І застилається Моав Кемоша, як застидався дім Ізраїля Бетела, - своєї надії.
14
Що ви говорите, мовляв, - ми хоробрі й спритні до війни вояки?
15
Спустошник Моава йде проти нього, цвіт його молоді сходить на заріз.
16
Близька Моавова погибель, його лихо приходить притьмом.
17
Пожалуйте його, всі його сусіди й усі, що знаєте його ім'я.
Скажіте: Як зламалось оте міцне жезло, ота палиця прекрасна!
18
Зійди з твоєї слави й сядь на смітнику, дочко, що мешкаєш у Дівоні, бо спустошник Моава на тебе наступає, розвалює твої твердині.
19
Стань при дорозі й чатуй, ти, що живеш у Ароері.
Питайся в тих, що повтікали, врятувалися, - спитай: Що таке сталось?
20
Моав окритий соромом, бо побитий.
Плачте й голосіте, оповістіть у Арноні, що Моав - пустиня.
21
Прийшов суд на краї на рівнині, на Холон, на Ягцу й на Мефаата,
22
і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівлатаїм,
23
і на Кіріятаїм, і на Бет-Гамул, і на Бет-Меон,
24
і на Керійот, і на Боцру та й на всі міста Моав-країни, далекі й близькі.
25
Збито ріг Моавові і зламано його рамено,- слово Господнє.
26
Упоїте його до п'яна, бо він проти Господа піднімався.
Нехай Моав виллє свою блювотину, нехай він теж посміховищем стане.
27
Хіба ж Ізраїль не був посміховищем у тебе?
Чи, може, його впіймано між злодіями, що ти хитаєш головою щоразу, як про нього заговориш?
28
Киньте міста, живіть по скелях, ви, мешканці моавські!
Будьте, мов голуб, що гніздиться на краю безодні.
29
Наслухались ми про гордощі Моава, гордощі без міри, про його гординю, його пиху та гордування, його бундючне серце.
30
Я знаю його чванькуватість, - слово Господнє, - його базікання недоладне, його пусті вчинки.
31
Тим то й буду голосити по Моаві, за всім Моавом буду лементувати, за людьми Кір-Хересу буду зідхати.
32
Я плакатиму по тобі, о винограднику в Сівмі, більше, ніж по Язері.
Паростки твої сягали поза море, до Язеру.
На твої літні плоди й на виноград твій напав спустошник.
33
Стихли радощі й веселощі в землі моавській.
Нема вина в точилах, не топчуть більше винограду, та й веселі пісні вже більше не веселі.
34
Від зойку в Хешбоні луна йде аж до Елале, аж до Ягацу.
Їхній голос лине з Цоару аж до Хоронаїму, до Еглат-Шелішії, бо навіть Німрім-води повисихали.
35
Я вигублю, - слово Господнє, - у Моаві тих, що приносять жертви на узвишшях і що кадять його богам.
36
Тим то серце моє тужить по Моавові, мов сопілка;
серце моє тужить по мешканцях Кір-Хересу, мов свиріль, бо пропав скарб, який вони надбали.
37
У кожного голова лиса, борода в кожного обтята, на руках у кожного нарізи, у кожного на крижах веретище.
38
Скрізь по дахах моавських та по майданах самий лемент, бо я розбив Моава, мов посуд непотрібний, - слово Господнє.
39
Як же його розбито!
Плачте!
Як же Моав із соромом назад сахнувся!
І став Моав посміховищем та острахом усім своїм сусідам.
40
Бо так говорить Господь: Ось неначе орел ширяє, розпростирає свої крила над Моавом.
41
Міста здобуті, зайняті твердині, і серце у відважних моавитян у той день буде, як серце у жінки-породіллі.
42
І зникне Моав з-поміж народів, бо проти Господа наважився повстати.
43
Жах, яма й сіті будуть для тебе, моавський жителю, - слово Господнє.
44
Хто втече від жаху, - впаде в яму;
хто ж вибереться з ями, - потрапить у сітку.
Таке бо пошлю на Моава в годину його кари, - слово Господнє.
45
Під захистом Хешбону зупиняться втікачі безсилі, але з Хешбону вогонь вийде, полум'я з палат Сихону, і пожере боки Моава й тім'я люду гомінкого.
46
Горе тобі, Моаве!
Пропав єси, люде Кемошу!
Бо забрано синів твоїх у неволю, дочок твоїх у полон.
47
Та я зміню колись долю Моава» - слово Господнє.
Досі суд на Моава.