Пророцтва щодо Аммона 1-6; Едома 7-22; Дамаску 23-27; арабських племен 28-33; Еламу 34-39

1
Про аммоніїв.
Так говорить Господь: «Хіба в Ізраїля синів немає?
Хіба нема спадкоємців у нього?
Чому Мілком загарбав Гада, і його народ у його містах розсівся?
2
Тому надійдуть дні, - слово Господнє, - і в Раббі синів Аммона залунає крик воєнний, і вона стане купою розвалин, а дочки її будуть спалені пожежею.
Тоді Ізраїль заволодіє тими, які ним володіли, - слово Господнє.
3
Заголоси ж, Хешбоне, бо надійшов спустошник, здійміте крик, дочки Рабби, підперізуйтесь веретищем, плачте й блукайте з нарізами на шкірі, бо Мілком піде в неволю, а з ним його священики й князі.
4
Чого пишаєшся долинами, родючою низиною твоєю, дочко зрадлива?
Надієшся на твої скарби й кажеш: Хто сміє виступити проти мене?
5
Ось я пошлю на тебе страх з усіх твоїх околиць, - слово Господа, Бога сил.
Порозганяють вас, кожного куди попало, і нікому буде втікачів збирати.
6
Але потім я зміню долю аммоніїв, - слово Господнє
7
Про Едома: Так говорить Господь сил: «Невже нема більш мудрости в Темані?
Чи то не стало ради у розумних?
Хіба їхня мудрість заникла?
8
Втікайте, не оглядайтеся, сховайтеся глибоко у печерах, о мешканці деданські, бо хочу навести погибель на Ісава, - час його кари!
9
Коли до тебе прийдуть виноград збирати, не лишиться на них ані грона, коли вночі вломляться злодії, награбують скільки захочуть.
10
Я бо до нитки обберу Ісава, я сховище його відкрию, він не сховається вже більше.
Вигублене буде його потомство і його брати, і його сусіди, - та й його самого більш не буде.
11
Лиши твоїх сиріт, я буду їх живити, і твої вдови нехай на мене уповають
12
Так бо говорить Господь: «Ось і ті, яким би не належалося пити чашу, мусіли її пити, а ти б то не мав бути караний?
Ні, не уникнеш кари!
Мусиш пити!
13
Бо я клянуся самим собою, - слово Господнє, - що Боцра стане острахом, сміховищем, дивовижею й прокляттям, а всі його міста поробляться вічною руїною.
14
Я почув від Господа вістку, гінця вже послано поміж народи: Збирайтеся, ідіть на нього, готуйтеся до бою!
15
Ось бо зроблю тебе малим між народами, погордженим серед людей.
16
Грізна постава твоя й твоє горде серце тебе завели в оману, тебе, що живеш у розщілинах скалистих, що дряпаєшся гірськими шпилями.
Бо хоч би ти, немов орел, звив собі гніздо високо, я й звідти тебе скину, - слово Господнє.
17
Едом стане пустинею;
хто переходитиме попри нього, вжахнеться й тільки посвистуватиме, дивившись на його рани.
18
Як по зруйнуванні Содому й Гомори й сусідніх міст, - слово Господнє, - ніхто не буде більше там жити й ніяка людина в нім не оселиться.
19
Ось він, неначе лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки.
Але умить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця.
Бо хто мені рівня?
Хто мене на суд покличе?
Та й де той пастир, що встоявся б проти мене
20
Тому слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Едома, і задуми, що він намислив проти мешканців Теману: навіть найменших із отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько.
21
Від гуку їхнього падіння земля стрясеться, а відгомін їхнього крику чути буде аж до Червоного моря.
22
Ось він орлом здіймається й ширяє, і над Боцрою розпускає свої крила, і серце витязів едомських буде тоді, мов серце жінки-породіллі.
23
Про Дамаск: «Окрилися соромом Хамат і Арад, почувши сумну вістку.
Вони хвилюються, як море, стривожені, й заспокоїтись не можуть.
24
Зомлів Дамаск і кинувся навтіки, його огорнув страх, схопили його болі й муки, мов породіллю.
25
Який полишений той славний город, те радісне місто!
26
Тому поляже на майданах його юнацтво й всі його вояки загинуть того часу, - слово Господа сил.
27
Я розкладу вогонь попід дамаськими мурами, він пожере палати Бен-Гадада
28
Про Кедар і про царства Хацору, що завоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: «Уставайте, рушайте на Кедар, руйнуйте синів Сходу!
29
Шатра й овець їхніх позабирайте, опони для шатер і все начиння.
Возьміте собі їхніх верблюдів, кричіте проти них: Страх з усіх боків!
30
Біжіте, втікайте швидко, ховайтеся глибоко, о мешканці Хацору, - слово Господнє!
Навуходоносор бо, цар вавилонський, взяв постанову й задум проти вас намислив.
31
Уставайте, рушайте проти самовпевненого народу, що живе безпечно, - слово Господнє, - що не має ні дверей, ані засувів, що живе відлюдно.
32
Верблюди їхні зробляться лупом, здобиччю - численні їхні отари.
Я їх розсію по всіх вітрах, - отих, що голять собі скроні;
з усіх боків я наведу на них погибель, - слово Господнє.
33
І зробиться Хацор леговищем шакалів, пустинею навіки.
Ніхто не буде більш там жити, ніяка людина в нім не оселиться
34
Слово, що надійшло до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя юдейського.
35
Так говорить Господь сил: «Ось я зломлю лук Елама, стрижень його потуги.
36
Я наведу на Елама чотири вітри з чотирьох сторін неба.
Я їх розвію по всіх тих вітрах, і не буде такого народу, до якого б не зайшли вигнані еламії.
37
Нашлю на еламіїв страх перед їхніми ворогами й перед тими, що пантрують на їхню душу, і наведу на них лихо й палкий гнів мій, - слово Господнє.
Я пошлю меч слідом за ними, аж доки не винищу їх дощенту.
38
Я поставлю мій престол в Еламі і вигублю його царя та князів, - слово Господнє.
39
Але в майбутньому я зміню долю Елама», - слово Господнє.