Святий Дух та його діяння 1-16; після смутку розлуки - тривала радість 17-24; заключні слова Ісуса 25-33

1
«Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися.
2
Виключать вас із синагог.
А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.
3
Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали.
4
Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година.
Спочатку не мовив я вам того, бо я був з вами.
5
Тепер же я іду до того, хто послав мене, - і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш?
6
Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося.
7
Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов.
Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде.
Якщо ж відійду, - пришлю його до вас.
8
І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді:
9
щодо гріха - бо не вірують у мене,
10
щодо справедливости - бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите;
11
щодо засуду - бо князь цього світу засуджений.
12
Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині.
13
Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, - він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане.
14
І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам.
15
Усе, що Отець має, - моє.
Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам.
16
Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, - і побачите мене: я бо йду до Отця
17
Тоді деякі з його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що він говорить: Ще трохи, і ви мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите мене?
І оте: Я йду до Отця
18
Казали, отже: «Що воно означає, оте "трохи", про яке він говорить?
Не знаємо, що він хоче сказати
19
Ісус же, відаючи, що вони бажають його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що я хотів сказати словами: Ще трохи, і мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите мене?
20
Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме.
Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться.
21
Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила.
А вродить дитятко - з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам'яті про болі нема!
22
Оце й ви нині в журбі.
Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере.
23
І того дня ви не будете питати мене нічого.
Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, - він дасть вам у моє ім'я.
24
В ім'я моє досі ви не просили нічого.
Просіте ж - і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.
25
Оповідав я вам про те притчами.
Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише - одверто про Отця звістую вам.
26
Ось того дня проситимете ви в моє ім'я, - і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати:
27
Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.
28
Я вийшов від Отця і прийшов на світ - і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь
29
Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі.
30
І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував.
Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов
31
Відповів їм Ісус: «Віруєте нині?
32
Ось надходить година - і тепер вона, - коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите.
Та я не сам, бо зо мною - Отець.
33
Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир.
У світі страждатимете.
Та бадьортеся!
Я бо подолав світ