Архиєрейська молитва Ісуса Христа

1
Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година!
Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,
2
згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.
3
А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого - Ісуса Христа.
4
Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.
5
Тепер же прослав мене, Отче, у себе - славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!
6
Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені.
Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.
7
Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені - від тебе;
8
слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.
9
Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони - твої.
10
І все моє -твоє, твоє ж - моє, і в них я прославився.
11
Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду.
Отче Святий!
Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!
12
Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я;
тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.
13
Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.
14
Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, - не від світу бо вони, так само, як і я не від світу.
15
Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише - щоб зберіг їх від лихого.
16
Вони не від світу так само, як і я не від світу.
17
Освяти їх у твоїй істині: слово твоє - істина.
18
Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ.
19
Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.
20
Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене,
21
щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані;
щоб світ увірував, що ти мене послав.
22
І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно.
23
Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.
24
Отче!
Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.
25
Праведний Отче!
Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.
26
І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них!»