Ув'язнення Ісуса 1-11; Ісус перед Анною та Каяфою 12-24; Петрове відречення 25-27; Ісус перед Пилатом 28-40

1
Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні.
2
Юда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися.
3
Узявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю.
4
Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: «Кого шукаєте
5
«Ісуса Назарянина», відповіли ті.
«Це я», каже їм Ісус.
Стояв же і Юда з ними, який його зрадив.
6
І коли він їм сказав: «Це я!» - подалися назад і припали до землі.
7
Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина
8
«Сказав же вам, - озвавсь Ісус, - що то я.
Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі»;
-
9
щоб слово те здійснилось, яке був вирік: «З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного
10
Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо.
Малхом звали того слугу.
11
Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву!
Чашу, яку дав мені Отець, - чи не мав би я її пити
12
Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв'язавши його,
13
повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року.
14
А був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік
15
За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем.
А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом.
16
Петро ж стояв надворі біля дверей.
Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра.
17
Слугиня ж одвірна й каже до Петра: «Чи й ти не з учнів отого чоловіка?» - «Ні», відрік той.
18
Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно.
Отож і Петро стояв там з ними та грівся.
19
І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання.
20
Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто.
Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї.
Нічого не говорив я потайки.
21
Чому мене запитуєш?
Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв.
Вони бо знають, що говорив я.»
22
На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: «Ось так відказуєш первосвященикові
23
Озвався ж Ісус до нього: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано.
А якщо добре, то за віщо б'єш мене
24
І відіслав його Анна зв'язаного до первосвященика Каяфи.
25
А стояв там Симон Петро і грівся.
От і мовили до нього: «Чи і ти не з його учнів?» І відрікся той, і відказав: «Ні!»
26
Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: «Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?»
27
Тоді Петро відрікся ще раз.
І зараз же півень запіяв!
28
Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію.
Був же ранок.
Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху.
29
Вийшов тоді до них Пилат і промовив: «Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка
30
А ті йому кричать у відповідь: «Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі
31
Тож каже їм Пилат: «То беріть собі його ви і судіть за вашим закономЮдеї ж йому: «Не дозволено нам нікого вбивати!» -
32
Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти.
33
І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: «Ти цар юдейський
34
Ісус же у відповідь: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли
35
«Хіба ж я юдей?
- озвався Пилат.
-Народ твій і первосвященики передали тебе мені.
Що ти таке зробив
36
«Царство моє не від світу цього, - відрік Ісус.
- Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям.
Але не звідсіля моє царство
37
«То ти таки цар?» - мовив до нього Пилат.
І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар.
Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину.
Кожен, хто від істини, слухає голос мій.»
38
«Що таке - істина?» - озвався Пилат до нього.
І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому.
39
Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного.
Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив
40
«Ні, не його!» - знову, закричали ті, - але Варавву!» А був же Варавва розбійник.