Бичування й увінчання терням 1-11; засуд та розп'яття Ісуса 12-24; Скорбна Мати під хрестом 25-27; смерть і похорон Ісуса 28-42

1
Забрав тоді Пилат Ісуса та й звелів його бичувати.
2
А вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову ще й зодягли його у багряницю
3
і, підступаючи до нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя.
4
Знову вийшов Пилат надвір і до них промовляє: «Ото виводжу вам його, щоб ви знали, що я жадної провини на ньому не знаходжу
5
І вийшов Ісус у вінку терновім та в багряниці.
І сказав їм Пилат: «Ось чоловік
6
Та скоро побачили його первосвященики та слуги, закричали: «Розіпни!
РозіпниКаже Пилат їм: «Беріть його ви і розіпніть, я бо жадної провини не знаходжу на ньому
7
А юдеї йому: «У нас є закон, і за законом мусить він умерти, бо він із себе Сина Божого зробив
8
Як почув те слово Пилат, стривожився ще дужче.
9
Повернувся він ще раз у Преторію та й каже Ісусові: «Звідкіля ти?» Не дав же йому Ісус одвіту.
10
«Зо мною не розмовляєш, - каже йому Пилат, - чи не знаєш, що в мене влада відпустити тебе і влада розіп'ясти тебе
11
І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори.
Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх
12
Від тієї хвилини шукав Пилат можливости, як би його відпустити.
Але юдеї кричали: «Відпустиш його, то не будеш кесаревим другом!
Усяк, хто з себе робить царя, кесареві спротивляється
13
Тож зачувши ті слова, вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву Літостротон, а по-єврейському - Гаввата.
14
А був то день, коли споготовлювали Пасху, близько шостої години.
І каже до юдеїв: «Ось цар ваш.»
15
Ті ж закричали: «Геть!
Геть!
Розіпни його!» А Пилат їм: «Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар
16
І тоді видав він його їм на розп'яття.
17
І забрали вони Ісуса;
і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота,
18
де його і розіп'яли, а з ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині.
19
Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити.
Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський
20
Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста.
Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському.
21
Тож первосвященики юдейські мовили до Пилата: «Не пиши: Цар Юдейський, - але, що він сказав: Я - Цар Юдейський
22
Та Пилат відрік: «Що написав я, те написав
23
Тоді вояки, розіп'явши Ісуса, узяли його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному воякові, і хітон.
Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий.
24
Тому домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде.» А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жеребОтож і вчинили так вояки.
25
А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.
26
Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, - а його ж любив він, - мовить до матері: «Жінко, ось син твій
27
А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
28
А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»
29
Стояла ж посудина, сповнена оцтом.
От і подали йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.
30
І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»;
і схиливши голову, віддав духа.
31
Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, - бо був Великдень тієї суботи, - то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста.
32
Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий.
33
Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому,
34
лиш один з вояків проколов йому списом бік.
І потекла негайно ж кров - і вода.
35
І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його;
і він знає, що говорить правду - щоб ви теж увірували.
36
Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана
37
А й інше Писання каже: «Споглядатимуть на того, кого прокололи
38
Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, - але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса.
І дозволив Пилат.
Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло.
39
А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.
40
І взяли вони тіло Ісуса та обв'язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.
41
А був на тому місці, де розіп'яли його, сад, а в саду тому - нова гробниця, в якій нікого ще не клали.
42
Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, - покладено Ісуса.