Даремні зусилля друзів Іова

1
«Усе це бачило моє око,
вухо моє це чуло й зрозуміло.
2
Що ви знаєте, я також знаю,
нічим я від вас не гірший.
3
Та я бажаю говорити з Всемогутнім,
я хочу на прю з Богом стати.
4
Щождо вас, то ви архимники,
нездатні лікарі - усі ви!
5
Коли б то ви уже замовкли!
Це була б ваша мудрість.
6
Слухайте ж, прошу, мою скаргу,
на оборону моїх уст уважайте.
7
Чи задля Бога верзтимете неправду?
Чи ради нього будете плести облуду?
8
Чи хочете за ним тягнути?
Змагатися за Бога?
9
Хіба на добре воно вийде, якщо він вивідати вас захоче?
Чи ж можна з нього глузувати, як то люди з людей глузують?
10
Він покарає вас напевне,
коли ви потайки тягтимете за кимось.
11
Чи ж його велич вас не страхає,
страх перед ним на вас не нападає?
12
Ваші гадання - думки з попелу,
і відповіді ваші - відповіді з глини.
13
Замовчіть передо мною, я буду говорити,
хоч би й що мені сталось.
14
Я візьму моє тіло собі в зуби,
покладу мою душу собі в руку.
15
Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся;
однак, мої вчинки перед ним я боронитиму.
16
Це, зрештою, було б моїм рятунком,
бо перед ним не смів би з'явитись нечестивий.
17
Слухайте уважно моє слово,
моя наука нехай увійде у ваші вуха.
18
Ось я готую мою справу;
я знаю, що я маю слушність!
19
Хто захоче сперечатися зо мною?
Я зараз же замовкну, готовий умерти.
20
Двох речей тільки не чини зо мною,
тоді я не ховатимусь від тебе!
21
Одверни від мене твою руку,
і нехай страх твій мене не жахає!
22
І тоді клич, і я відповідатиму;
або я буду говорити, а ти мені відказуй.
23
Скільки переступів та гріхів у мене?
Вкажи мені переступ мій і гріх мій!
24
Чому ховаєш вид твій
і за ворога мене вважаєш?
25
Хочеш злякати зірваний листочок
і за билинкою сухою гнатись?
26
Пишеш на мене гіркий засуд
і гріхи молодости моєї мені закидаєш;
27
заковуєш у колоди мої ноги,
стежки мої всі пильно назираєш,
і сліди ніг моїх рисуєш.
28
Та я марнію, немов дерево трухляве,
немов одежа, що її міль переїла