Слово Боже

1
Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
2
«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?
3
Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе -спробуй мене навчати!
4
Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.
5
Хто визначив їй міру, - може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?
6
На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь
7
під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?
8
Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
9
Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього - густу мряку?
10
Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота
11
й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!
12
Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,
13
щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?
14
Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.
15
І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.
16
Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?
17
Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?
18
Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!
19
Де та дорога - до світла оселі,
і темрява, - де її місце,
20
щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?
21
Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.
22
Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,
23
що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?
24
Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?
25
Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,
26
щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?
27
Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?
28
Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?
29
З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, - хто його породжує?
30
Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.
31
Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?
32
Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?
33
Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
34
Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
35
Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!
36
Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?
37
Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?
38
Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?
39
Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,
40
коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?
41
Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи