Слово Боже (далі)

1
«Чи знаєш час, коли гірські кози котяться?
Чи спостеріг пологи ланей?
2
Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять?
Чи знаєш час, коли вони родять?
3
Вони злягають, приводять своїх діток
і пускають плід свій.
4
Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині,
відходять і не повертаються вже більше.
5
Хто пустив дикого осла на волю?
Хто розв'язав пута онагра,
6
якому я призначив степ на житло,
солонці на перебування?
7
Він кпить з гармидеру у місті,
крик погонича не чує.
8
Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську,
вишукуючи всяку зелень.
9
Чи схоче служити тобі буйвол?
Чи заночує він при яслах у тебе?
10
Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок?
Чи боронуватиме він за тобою ниву?
11
Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила,
і лишиш на нього твою працю?
12
Чи будеш певний, що він назад прийде
і завезе зерно на тік твій?
13
Крило у струся красне,
пір'я й пух у нього гарні?
14
Коли кладе на землі свої яйця
і на піску їх вигріває,
15
він забуває, що нога їх може роздушити,
що дикий звір їх може розтоптати.
16
До власних дітей він жорстокий,
мов би вони не його були;
йому байдуже, що праця його марна.
17
Бо Бог позбавив його глузду,
не наділив його розумом.
18
Але скоро здійметься, махнувши крильми,
з коня й комонного сміється!
19
Хіба то ти даєш коневі силу?
Вдягаєш гривою його шию?
20
Силуєш його, неначе сарану, стрибати?
Його величне іржання жах наводить.
21
Він риє копитами землю й силою радіє,
кидається назустріч зброї.
22
Він зо страху сміється, нічого не боїться,
перед мечем не відступає.
23
Над ним гуркоче сагайдак,
вогненний спис і ратище.
24
В тріпотливому запалі він мов глитає землю,
не може встоятись коли сурма засурмить.
25
Щоразу, як засурмить, він іга-га!
- каже,
здалека чує битву,
грімкий голос старшин і військовії кличі.
26
Чи то твоєю мудрістю літає сокіл,
на південь простягає крила?
27
Чи на твій наказ орел летить угору,
гніздо собі на висоті звиває?
28
Живе на скелі і ночує,
на верхах зубчастих та на твердинях.
29
Звідти чигає він на здобич,
очі його бачать далеко.
30
Його орлята кров смокчуть:
де труп - і він там!»