Визнання Іова та епілог

1
Відповів Іов Господеві й мовив:
2
«Знаю, що ти все можеш;
усе, що задумаєш, зробити спроможен.
3
Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням?
Тому я говорив про те, чого не розумію;
про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю.
4
Вчуй же, я буду говорити;
питатиму тебе, - навчай мене.
5
Я чув лиш те, що говориться про тебе,
але тепер на власні очі тебе виджу!
6
Тому смиряюся і каюсь
на поросі та на попелі
7
Промовивши ці слова до Іова, Господь сказав до Еліфаза з Теману: «Запалав я гнівом проти тебе й проти обох твоїх друзів, бо ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов.
8
Оце ж візьміть із собою 7 бичків та 7 баранів та йдіть до мого слуги Іова, і принесіть за себе всепалення, і нехай Іов, слуга мій, помолиться за вас, і я зглянуся на нього, і не заподію вам нічого прикрого за те, що ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов.»
9
Еліфаз із Теману, Білдад з Шуаху й Цофар з Наамату пішли й вчинили, як сказав їм Господь, і зглянувся Господь над Іовом.
10
Господь повернув Іовові його становище, бо Іов заступався за своїх друзів;
Господь збільшив усе, що було в Іова, удвоє.
11
Тоді прийшли до нього усі його брати, усі його сестри й усі його давні знайомі, і їли хліб з ним у його хаті, розважаючи його та втішаючи його в усьому тому нещасті, що на нього зіслав був Господь;
кожен подарував йому дуката, кожен золоту каблучку.
12
І благословив Господь нове становище Іова більш, ніж старе, і було у нього 14 000 овець, 6000 верблюдів, 1000 пар волів і 1000 ослиць.
13
І народилось у нього семеро синів і три дочки.
14
Одну назвав він Голубка, другу Пахуча квітка, а третю Рожок на помаду.
15
Не було у всій країні таких вродливих жінок, як Іовові дочки.
І дав їм батько спадщину між їхніми братами.
16
Жив Іов після цього ще 140 років і бачив своїх дітей і дітей своїх дітей аж до четвертого покоління.
17
І вмер Іов старим, нажившися на світі.