Іов відповідає Еліфазові

1
Заговорив Іов і мовив:
2
«О коли б то зважено моє горе,
і на вагу покладено все моє нещастя!
3
Воно б напевно переважило пісок у морі,
тим то й слова мої без тями.
4
Бо стріли Всемогутнього мене прошили,
і їхню отруту мусить моя душа пити;
і страхи Божі спрямувались проти мене.
5
Чи ж скиглить у траві осел дикий?
Чи ж реве віл при яслах повних?
6
Чи ж їсть хтось несмачне, без соли?
Чи ж є смак у яєшній білковині?
7
Чого я не хотів і доторкнутись,
те їжею гидкою стало для мене.
8
Коли б то вже моє прохання збулось,
коли б то Бог здійснив мою надію,
9
коли б то Бог зволив мене розтоптати,
простерти свою руку й убити мене!
10
Я мав би ще якусь утіху,
звеселився б у нещадній муці,
бо я не зрікся постанов Святого!
11
Яка у мене сила, щоб чекати?
Яке моє майбутнє, щоб тягнути вік мій?
12
Чи ж моя сила міцна, як камінь?
Чи, може, тіло моє з міді?
13
Чи ж не віднято в мене мою поміч?
Чи ж маю я якийсь рятунок?
14
Нещасний має право на милосердя друга,
навіть коли він утратив страх перед Всемогутнім.
15
Мої брати, немов потік, зо мною віроломні,
мов ложе ручаїв бистротекучих,
16
від криги каламутних,
що на них купи снігу.
17
Під час посухи вони зникають,
під спеку швидко висихають.
18
За ними валки змінюють свою дорогу,
заходять у пустиню й гинуть.
19
Темаські каравани за ними виглядають,
валки шеваські на них уповають,
20
та розчаровуються у своїй надії,
до них приходять і ніяковіють.
21
Такі й ви тепер для мене:
побачили страшне та й полякались.
22
Чи я колись казав вам: Дайте мені!
З достатків ваших мені подаруйте!
23
З ворожої руки мене врятуйте,
і викупіть мене з рук розбишаків!
24
Навчіть мене, і я замовкну!
Вкажіть мені, у чому помиливсь я!
25
Чому глумитеся зо слів правди?
І що він варт, отой ваш докір?
26
Невже вигадуєте лиш слова, щоб докоряти?
Таж мова розпачливого - на вітер!
27
Навіть на сироту кидаєте ви жереб
і шахруєте вашим другом.
28
Тож, прошу, згляньтесь надо мною;
я вам увічі не скажу неправди!
29
Верніться, нема тут лукавства;
верніться, право моє ще існує!
30
Чи на язиці в мене лукавство?
Чи, може, моє піднебіння не вміє розрізняти лиха