Говорить Білдад

1
Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
2
«Доки ж таке говоритимеш,
і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
3
Чи то ж Бог перекручує право,
і Всемогутній кривить справедливість?
4
Коли діти твої згрішили проти нього,
то він і видав їх у руки їхніх переступів.
5
Ти ж, якіцо будеш шукати Бога,
як Всемогутнього будеш благати,
6
як будеш чистий, правий,
то він тепер напевне дбатиме про тебе
й обновить тобі домівку правди.
7
І твоє перше щастя буде маленьким,
та сильно забуяє те, що прийде.
8
Спитай лишень у давніх поколінь,
уважай на досвід предків,
9
бо ми, вчорашні, не знаємо нічого,
тінь на землі - дні наші.
10
Вони навчать тебе і тобі скажуть,
візьмуть науку зо свого серця.
11
Хіба росте тростина без мочару?
Чи очерет буяє на безвідді?
12
Ще в повному цвіту він, ще не стятий,
а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
13
Отака доля всіх, що забувають Бога,
надія ж нечестивого пропаща.
14
Його надія - нитка,
а певність - павутиння.
15
Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться;
ухопиться за нього, -не вдержиться.
16
Він повний сил на сонці,
його галуззя поза сад сягає;
17
поміж каміння вплітається його коріння
і врізується в саме серце скелі.
18
Та коли вирвуть його з його місця,
воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
19
Тож так гниє він на дорозі,
коли з землі вже інші виростають.
20
О ні!
Безвинного Бог не відштовхує,
ані злочинцеві руки не простягає.
21
Він ще наповнить уста твої сміхом,
уста твої веселим окликом.
22
І ворогів твоїх стид укриє,
і намет нечестивих зникне