Царі ханаанські воюють проти Гівеону 1-5; погром аморійських царів 6-11; сонце спиняється на небі 12-15; доля розбитих царів 16-27; завоювання південної Палестини 28-43

1
Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, -
2
налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі.
3
От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати:
4
Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.”
5
От і зібрались п'ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.
6
Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: “Не покидай слуг твоїх.
Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.”
7
І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.
8
І сказав Господь Ісусові: “Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки;
ніхто з них не встоїться перед тобою.”
9
Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.
10
І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону;
і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б'ючи їх аж до Азеки й Македи.
11
І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель;
більше було тих, що загинули від кам'яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.
12
Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: “Сонце, спинись над Гівеоном;
ти, о місяцю, в Аялон-долині.”
13
І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами.
Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар?
І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.
14
Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.
15
І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.
16
П'ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.
17
І донесли Ісусові: “Найшлися п'ять царів, схованих у печері Македи.”
18
Ісус велів: “Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.
19
Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили;
не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.”
20
Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, - хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, -
21
ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно;
ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.
22
Тоді Ісус велів: “Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п'ятьох царів з печери.”
23
І так учинили й вивели до нього п'ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського.
24
Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: “Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.” Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.
25
І сказав до них Ісус: “Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.”
26
Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п'ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.
27
Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались;
до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.
28
Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому;
не попустив нікому втекти;
а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.
29
І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.
30
Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому;
не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.
31
Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.
32
І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки;
на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.
33
Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього.
34
Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.
35
Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.
36
З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним.
37
Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном.
Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому.
38
Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.
39
Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим;
так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.
40
Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір'я з усіма їхніми царями;
не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.
41
Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.
42
Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.
43
Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.