Другий похід та завоювання Аї 1-29; відновлення союзу з Богом 30-35

1
Господь сказав Ісусові: “Не бійся і не занепадай на дусі.
Візьми з собою ввесь люд, здатний до бою, та встань і йди на Аї.
Ось я даю тобі в руки царя Аї, його народ і його місто;
й його землю.
2
Ти зробиш з Аї та з його царем, як був зробив з Єрихоном та його царем;
одначе здобич і скотину заберете собі.
Та гляди, зроби засідку з тилу міста.”
3
Вирядився Ісус зо своїм збройним людом, щоб іти на Аї.
Вибрав він тридцять тисяч хоробрих вояків та й вислав їх уночі
4
з таким наказом: “Глядіть, ви маєте зробити засідку на місто, з тилу міста;
не відходьте надто далеко від міста й будьте всі напоготові.
5
Я ж з усім народом, що зо мною, підійдемо до міста, і як вони вийдуть проти нас, як першим разом, ми будемо втікати від них.
6
І от вони кинуться за нами, аж поки ми їх відтягнемо від міста, бо гадатимуть, що ми втікаємо, як і перше, від них;
і як ми будемо втікати від них,
7
ви встанете з засідки й займете місто;
Господь, Бог ваш, дасть вам його в руки.
8
А як візьмете місто, запалите його вогнем, чинивши згідно з Господнім словом.
Глядіть же, Це мій вам наказ!”
9
І вислав їх Ісус, і пішли вони в засідку й засіли між Бетелом та Аї, на захід від Аї.
Ісус же ночував тієї ночі серед народу.
10
На другий же день устав Ісус рано-вранці, переглянув військо й рушив на його чолі, сам він і старшина Ізраїля, на Аї-місто.
11
Увесь збройний люд, що був з ним, рушив і, наблизившись, підійшов до міста, і отаборився на північ від Аї, так що між ним та містом була долина.
12
Тоді взяв Ісус яких п'ять тисяч чоловік та й примістив їх у засідку між Бетелом та Аї, на захід від міста.
13
А військо розташувалось усім табором на північ від міста, й його задні ряди були на захід від міста;
Ісус же провів цю ніч серед долини.
14
Як же побачив те цар Аї, встав він раненько й рушив у бій проти Ізраїля, сам він і ввесь його люд, на схил проти Арави.
Не знав же він, що за містом засіла на нього засідка.
15
Ісус і всі ізраїльтяни вдали, ніби їх розбито, і кинулись навтеки по дорозі в пустиню.
16
І скликано тоді ввесь народ, що був у місті, щоб гнатися за ними;
і кинулись вони за Ісусом і віддалилися від міста.
17
Нікого не зосталось в Аї, ані в Бетелі, що не вийшов би, щоб гнатися за Ізраїлем;
полишили місто відкритим і пустилися в погоню за Ізраїлем.
18
Тоді Господь промовив до Ісуса: “Простягни списа, що в твоїй руці, проти Аї, бо я даю його тобі в руки.” І простяг Ісус списа, що був у руці його, проти міста.
19
Як тільки він простяг руку, люди, що були в засідці, схопились хутенько зо свого місця, і бігцем увійшли в місто, взяли його й негайно підпалили.
20
Оглянулись мешканці Аї-міста й побачили дим, що знімається над містом до неба, й ніхто з них не мав уже спромоги ні туди, ні сюди втікати, бо ті, що втікали в пустиню, обернулись проти своєї погоні.
21
Ісус і ввесь Ізраїль, побачивши, що засідка здобула місто і що дим знімається над містом, обернулись назад і розбили людей Аї-міста.
22
Інші вийшли теж з міста їм назустріч, і таким робом опинились вони посеред ізраїльтян, що були з одного й з другого боку, і били їх ізраїльтяни, поки не зосталось ні живого, ні втікача.
23
Царя ж Аї взято живцем і приведено перед Ісуса.
24
Як же Ізраїль вибив геть усіх мешканців Аї в полі та в пустині, кудою погналась була за ним погоня, і як усі вони до останнього полягли від вістря меча, увесь Ізраїль повернувся в Аї і вигубив його вістрям меча.
25
А було всіх тих, що полягли того дня, чоловіків і жінок, дванадцять тисяч, усі мешканці Аї.
26
Ісус же не спускав руки своєї з простягнутим списом, докіль не винищив дощенту всіх мешканців Аї.
27
Тільки скотину та здобич того міста забрав собі Ізраїль, за Господнім словом, як то Господь наказав був Ісусові.
28
Аї ж спалив Ісус та обернув його раз назавжди в могилу-руїну - посьогодні.
29
А царя Аї повісив на дереві аж до вечора.
Як же зайшло сонце, велів Ісус зняти з дерева його трупа, й кинуто його при вході до міської брами й насипано над ним велику купу каміння, що лежить там по цей день.
30
Тоді Ісус спорудив жертовник Господеві, Богові Ізраїля, на Евал-горі,
31
як доручив Мойсей, слуга Господній, ізраїльтянам і як написано в книзі закону Мойсея: жертовник з нетесаного каміння, якого не торкнулося залізне долітце, - і принесли на ньому всепалення Господеві й жертвували мирні жертви.
32
І написав там на каменях відпис закону Мойсея, що його написав він був для синів Ізраїля.
33
Увесь Ізраїль, старші його, урядовці і його судді, стояли по цім і по тім боці кивота проти священиків-левітів, що несли ковчег Господнього союзу, так чужинці, як і тубільці, половина їх обличчям до Герізім-гори, а половина до Евал-гори, як був велів Мойсей, слуга Господній, зробити перше, ніж будуть благословляти народ.
34
Потім прочитав він усі слова закону, благословення і прокляття, все чисто так, як написано в книзі закону.
35
І не забракло словечка з того, що його заповідав Мойсей, чого Ісус не прочитав би був перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, перед малечею й перед чужинцями, що серед них перебували.