Про проказу 1-59

1
Господь сказав Мойсеєві та Аронові:
2
«Коли хтось матиме на шкірі в себе на тілі опух чи прищ, чи білу пляму, що підозріла на проказу, нехай приведуть його до Арона, священика або до котрогось із його синів, священиків.
3
Священик огляне загрожене місце, що на шкірі на тілі, і якщо волосся на нім побіліє, й само воно буде глибше, ніж шкіра на тілі, то це проказа: священик, оглянувши його, об'явить його нечистим.
4
А коли пляма на шкірі в нього на тілі біла, але не виглядає глибшою, ніж решта шкіри, і волосся не побіліло, нехай священик зачинить недужого на сім днів,
5
а на сьомий день огляне його, і як побачить, що рана зосталась як була, не розкинулась по шкірі, нехай зачинить його знову на сім день.
6
Сьомого ж дня огляне його вдруге, і побачивши, що рана поблідла, і не розкинуло її по шкірі, об'явить його чистим;
це тільки висип;
нехай випере свою одіж, і буде чистий.
7
Коли ж висип, після того як священик оглянув його й об-явить чистим, таки розкинеться по шкірі, то нехай покажеться священикові вдруге,
8
а священик, оглянувши висип, побачить, що він розкинувся по шкірі, об'явить його нечистим;
це проказа.
9
Коли на комусь покажеться щось підозріле на проказу, нехай приведуть його до священика.
10
Священик нехай його огляне, і як побачить білий опух на шкірі, і волосся на нім побіліло, й дике м'ясо на нарості,
11
то це задавнена проказа на шкірі, в нього на тілі, і священик об'явить його нечистим;
не зачинятиме його, бо він нечистий.
12
Коли ж проказа розкинеться по шкірі так, що вкриє всю шкіру недужого з голови до ніг, куди б не глянули очі священика,
13
то священик, бачивши, що проказа вкрила все його тіло, об'явить чистим прокаженого: бо ввесь побілівши, став він чистим.
14
Але, як тільки з'явиться на нім дике м'ясо, він буде нечистий;
15
священик же, як побачить дике м'ясо, об'явить його нечистим;
бо дике м'ясо - нечисте: це проказа.
16
Коли ж би дике м'ясо змінилось і стало білим, то недужий мусить прийти до священика,
17
а священик, оглянувши його і побачивши, що воно стало білим, об'явить його чистим: він чистий.
18
Коли в когось буде боляк на шкірі та й загоїться,
19
але на місці чиряка з'явиться білий наріст або червонаво-біла пляма, то такий має показатися священикові,
20
а священик, оглянувши й побачивши, що вона пройшла шкіру, й волос на ній взявся білим, об'явить його нечистим: це недуга прокази, що виникла на чиряку.
21
Коли ж, оглянувши його, священик побачить, що на ній нема білого волосся, і що вона не загніздилася глибше шкіри, ба навіть зблідла, нехай зачинить його на сім день;
22
і як пляма розкинеться по шкірі, то нехай священик об'явить його нечистим: це проказа.
23
Коли ж пляма залишиться, де була, не розкинеться, то це виразка від чиряка;
нехай священик об'явить його чистим.
24
Або коли в когось на шкірі буде опік і виразка від опіку візьметься біло - червонавою або білою плямою,
25
нехай священик її огляне, і як побачить, що волос на плямі побілів, і на вигляд вона глибша від шкіри, то це проказа, що виникла на опіку;
нехай священик об'явить такого нечистим;
це проказа.
26
А як, оглянувши її, священик побачить, що на плямі нема білого волосся, і що вона не глибше шкіри, а навіть зблідла, нехай зачинить його на сім день,
27
а на сьомий нехай огляне його, і коли пляма розкинулась по шкірі, обв'явить його нечистим: це проказа.
28
Коли ж пляма залишиться на своїм місці, не розкинеться по шкірі, ба навіть зблідне, то це виразка на опіку.
Священик об'явить його чистим, бо то виразка на опіку.
29
Коли в чоловіка чи в жінки буде якась рана на голові чи на підборідді,
30
нехай священик її огляне, і як побачить, що вона на вигляд глибша від шкіри, і волос на ній жовтавий, тонкий, нехай об'явить таку людину нечистою: це парші, - то проказа на голові чи на підборідді.
31
Коли ж, оглянувши запаршивілу болячку, священик побачить, що вона на вигляд не глибша від шкіри, але чорного волосся на ній нема, нехай зачинить зараженого паршами на сім день.
32
А на сьомий огляне болячку, і як побачить, що парші розкинулись, і жовтавого волосу на них нема, і що на вигляд вони не глибше шкіри,
33
нехай хворий поголиться, але паршів нехай не голить, і священик нехай зачинить його на сім день знову.
34
А на сьомий огляне парші, і як побачить, що вони не розкинулись по шкірі і на вигляд не глибше шкіри, об'явить хворого чистим, і він, виправши свою одіж, буде чистим.
35
Коли ж би після того, як хтось очиститься, стали розкидатися парші по шкірі,
36
то і священик, оглянувши його й упевнившись, що парші розкинулись по шкірі, не має чого шукати жовтавого волоска: він нечистий.
37
А коли, на його погляд, парші залишились, де були, і на них поріс чорний волос, то парші вигоїлись, він чистий, і чистим нехай обв'явить його священик.
38
Коли на шкірі в якогось чоловіка чи жінки висипляться білясті плями,
39
і священик, оглянувши їх, побачить на шкірі в них на і тілі блідаві, білясті плями, то це і лишай, що кинувся на шкірі;
та людина чиста.
40
Коли в когось повилазило на голові волосся, він - лисий, але він чистий.
41
Коли волосся повилазило спереду на голові, він - лисий спереду, але чистий він.
42
Коли ж на лисині на лобі або на лисині з боків буде біло-червонувата пляма, то це проказа, що висипала на лисині спереду чи ззаду;
43
священик огляне його, і як побачить біло-червонуватий поріст на хворім місці на лисині спереду чи ззаду, подібний до прокази на шкірі на тілі,
44
то такий прокажений - нечистий, і нечистим об'явить його священик;
на голові в нього проказа.
45
Хворий на проказу носитиме подерту одежу, (ходитиме) з розпущеним волоссям, він покриє підборіддя й гукатиме: Нечистий!
Нечистий!
46
Доки його недуга, він буде вважатися нечистим, бо він справді нечистий;
насамоті мусить жити;
геть поза табором буде його оселя.
47
Якщо з'явиться проказна зараза чи то на одежі вовняній, чи льняній,
48
або на основі, або на вовняній чи льняній тканині, або на шкурі, або на чомусь із шкури,
49
і так та зараза буде зеленкувата або червонувата на одежині, чи на шкурі, чи на основі, чи на тканині, чи на будь-чому зо шкури, то це - проказа;
її конче показати священикові.
50
А священик, оглянувши заразу, замкне ту заражену річ на сім день.
51
Сьомого ж дня огляне він заразу, і коли побачить, що вона розслалася по одежині, чи по основі, чи по тканині, чи по шкурі, чи будь-якім виробі зо шкури, то це злоякісна проказа;
на чім вона буде, - те нечисте.
52
Він мусить спалити ту одежину, ту основу, ту вовняну чи льняну тканину, чи що не було б шкуратяне, де буде зараза, бо це злоякісна проказа: мусить те на вогні спалити.
53
Коли ж священик огляне і побачить, що зараза не розкидається по одежині, чи по основі, чи по тканині, чи по будь-чому шкуряному,
54
він накаже, щоб випрали те, на чому зараза, та й замкне його знову на сім день,
55
і як після того, як його виперуть, він його огляне і побачить, що зараза на вид не змінилася, хоч і не розкинулася, то те, на чому вона, буде нечисте;
в огні мусиш його спалити: розточене воно на лицевім або виворотнім боці.
56
Але якщо священик огляне й побачить, що місце, де зараза, після прання поблідло, він віддере його від одежини, чи від шкури, чи від основи, чи від тканини,
57
і як покажеться, що вона знову роз'ятриться чи на одежині, чи на основі, чи на тканині, чи на чім зі шкури, на вогні мусиш спалити те, на чому зараза.
58
Одежину ж, чи основу, чи тканину, чи шкуряне що, після того, як випереш, і зникне з них зараза, то треба випрати ще раз, і буде чисте.
59
Це закон про заразу на вовняній чи на льняній одежині, чи на основі, чи на чомусь із шкури, щоб (знати) як об'явити їх чистими або нечистими