Жертва всепалення щоденна 1-6; права священиків при безкровних жертвах 7-11; жертвоприносини при свяченні на священика 12-16; жертва за гріх 17-23

1
І промовив Господь до Мойсея:
2
«Повели Аронові й його синам, кажучи: Ось закон усепалення: жертва всепалення зостанеться на вогнищі жертовника всю ніч аж до ранку, і вогонь на жертовнику мусить там горіти.
3
Священик, надягнувши льняну ризу й льняні підштанки на тіло, забере попіл жертви, яку спопелив вогонь на жертовнику, та покладе його коло жертовника.
4
Потім, скинувши шати, надягне інші й винесе попіл геть поза табір, на чисте місце.
5
Вогонь же на жертовнику горітиме на нім, і не згасатиме ніколи, а священик запалюватиме на ньому щоранку дрова і розкладатиме на ньому всепальну жертву і спалюватиме на ній зверху тук мирних жертв.
6
Вогонь мусить постійно горіти на жертовнику, не згасаючи ніколи.
7
А ось закон про офіру: Аронові сини приноситимуть її Господеві перед жертовником.
8
І візьме один з них із неї жменю питльованої муки, олії й увесь ладан, що на офірі, та й воскурить на жертовнику в приємний запах як кадило для Господа.
9
Решту ж її їстимуть Арон та сини його;
прісною їстимуть її в святому місці, на подвір'ї намету зборів.
10
Не можна пекти її заквашеною.
Я призначаю їм її як частину з жертв, що згоряють для мене.
Бо це пресвята річ, як і жертва за гріх і жертва за відшкодування.
11
Кожен чоловік з Аронових дітей їстиме її;
це їхнє віковічне право для всіх їхніх нащадків щодо вогняних жертв Господеві;
все, що доторкнеться до неї, освятиться
12
І мовить Господь Мойсеєві:
13
«Ось принос від Арона та синів його, що його мусять принести Господеві від дня свого помазання: десятина ефи питльованої муки як повсякчасна офіра, половина вранці, а половина ввечорі.
14
На пательні, на олії розчинену, спражиш її, і принесеш її, розламавши на куснички, та офіруєш її як приємний запах для Господа.
15
Так само зробить помазаний миром священик, наслід-ник з його потомків.
Це установа віковічна.
Вся офіра має бути спалена для Господа.
16
Всяка офіра священика мусить бути цілком спалена;
не можна її їсти
17
І сказав Господь Мойсеєві:
18
«Скажи Аронові й синам його: Ось закон про жертву за гріх: вона буде зарізана на тому самому місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом;
це пресвята справа.
19
Священик, що приносить жертву за гріх, їстиме її;
на святому місці хай її споживають, на подвір'ї намету зборів.
20
Все, що доторкнеться до її м'яса, освятиться, а коли кров її бризне на одежу, то те, на що бризнуло, випереш на святому місці.
21
Глиняну посудину, що в ній варено м'ясо, треба розбити;
а коли варено його в мідній посудині, то треба витерти її й виполоскати водою.
22
Кожен мужчина зо священицтва їстиме його: це пресвята річ.
23
Не можна їсти ніякої жертви за гріх, що її кров має бути принесена в намет зборів, для спокутування в святині.
Нехай на вогні буде спалена