Пересторога супроти навчання фарисеїв 1-3; кого треба боятися 4-12; про дочасні блага 13-34; притча про вірного слугу 35-48; Ісус приносить розподіл 49-59

1
Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.
2
Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.
3
Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі;
і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.
4
Кажу вам, моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.
5
Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло.
Так, кажу вам: Того бійтесь.
6
Хіба п'ять горобців не продаються за два шаги?
А ні один з них не забутий у Бога.
7
Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане.
Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців!
8
Кажу вам: Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.
9
Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.
10
І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому;
а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.
11
Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,
12
бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.”
13
Відізвався до нього хтось із народу: “Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.”
14
Ісус промовив до нього: “Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами?”
15
Далі промовив до них: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”
16
І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно.
17
І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити?
Не маю де звезти врожай мій!
18
І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток
19
та й скажу душі своїй: Душе моя!
Маєш добра багато в запасі на багато років!
Спочивай собі, їж, пий і веселися!
20
А Бог сказав до нього: Безумний!
Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?
21
Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”
22
Далі сказав до своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;
23
бо життя більше від їжі й тіло від одежі.
24
Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть;
нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує.
Оскільки більше варті ви від птахів!
25
Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть?
26
коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?
27
Погляньте на лілеї як ростуть: не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.
28
Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!
29
І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!
30
Бо того всього шукають народи цього світу;
Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.
31
Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.
32
Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.
33
Продайте ваше майно й дайте милостиню.
Зробіть собі гамани, що не старіються;
невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.
34
Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
35
Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.
36
Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.
37
Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими!
Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.
38
І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.
39
Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.
40
І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.”
41
Тут Петро озвався: “Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх?”
42
А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці?
43
Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.
44
Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.
45
Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, - і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,
46
то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.
47
Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.
48
А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий.
Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть;
а кому повірено багато, від того більше зажадають.
49
Вогонь прийшов я кинути на землю - і як я прагну, щоб він вже розгорівся!
50
Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.
51
Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі?
Ні бо, кажу вам, - але розділ.
52
Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох.
53
Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька;
мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.”
54
А промовив він ще до народу: “Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете: Дощ буде, - і так воно буває.
55
І коли дме південний вітер, ви кажете: Спека буде, - і так буває.
56
Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати;
як же воно, що не розпізнаєте часу цього?
57
Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?
58
Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в'язниці.
59
Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.”