Дві вдовині лепти 1-4; про зруйнування храму 5-19; про знищення Єрусалиму 20-38

1
Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички.
2
Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти,
3
і сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх.
4
Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.”
5
І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав:
6
Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.”
7
Тоді вони його спитали: “Учителю, коли ж це буде?
І який буде знак, що це має настати?”
8
Він же відповів: “Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім'я і буде казати: Це я, - і: Час наблизився.
Не йдіть слідами за ними.
9
Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз.”
10
Тоді сказав їм: “Повстане народ на народ і царство на царство.
11
Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть.
12
Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого.
13
І це дасть вам нагоду свідчити.
14
Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати,
15
я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити.
16
Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють.
17
Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я.
18
Але волосина з голови у вас не пропаде!
19
Вашим стражданням ви спасете душі свої.
20
Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось.
21
Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього;
ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять.
22
Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться.
23
Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні!
Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього.
24
Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи.
Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган.
25
І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями.
26
Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили.
27
Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою.
28
Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.”
29
І він сказав їм притчу: “Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева.
30
Коли вони розпукаються вже, ви, дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо.
31
Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько.
32
Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться.
33
Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть.
34
Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька,
35
немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі.
36
Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.”
37
Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна.
38
Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його.