- Суд над Самарією 1-7; і над містами Юдеї 8-16
- 1
- Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, - про Самарію і Єрусалим.
- 2
- Слухайте, усі народи!
Уважай, земле, й що її сповнює!
Нехай буде Господь Владика проти вас свідком, Господь зо святого храму свого.
- 3
- Бо ось Господь виходить з місця свого, і зійде вниз, візьме під ноги землі висоти.
- 4
- Гори під ним розтануть, розсядуться долини, неначе від вогню віск, немов вода, що вилита на хвилі.
- 5
- А все воно за Якова провину і за гріхи дому Ізраїля.
Яка ж та Якова провина?
Хіба не Самарія?
Який гріх дому Юди?
Хіба не Єрусалим?
- 6
- Тому зроблю з Самарії звалище в полі;
місце, щоб там садовити виноградник.
Скочу її каміння у долину, й оголю її основи.
- 7
- Всі ідоли її будуть розбиті, усі її заробітки будуть вогнем спалені, усі її кумири розіб'ю на скалки;
вона бо назбирала їх заробітками блудниці, і вони стануть знов заробітками блудниці.
- 8
- Над цим буду ридати-голосити, буду ходити босий-голий;
немов шакали, буду вити і склиглити, неначе струсі.
- 9
- Бо її рана невигойна, вона сягає аж до Юди, дійшла аж до воріт народу мого, до Єрусалиму.
- 10
- Не сповіщайте про це в Гаті, не голосіте гірко, у Бет-Леафрі у поросі качайся.
- 11
- Пройди в голизні й соромі, о мешканко Шафіру!
Вона не вийшла, мешканка Цаанану.
Плач у Бет-Ецелі візьме у вас місце його постою.
- 12
- Як їй надіятись на щастя, тій, що живе у Мароті?
Лихо бо від Господа зійшло аж до воріт Єрусалиму.
- 13
- Запрягай у колісниці бистрих, о мешканко Лахішу!
Вона була почином гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено Ізраїля провини.
- 14
- Тому мусиш прощальні дари дати для Морешет-Гату;
доми Бет-Ахзіву будуть оманою для царів ізраїльських.
- 15
- Я ще нашлю здобичника на тебе, о мешканко Мареші!
Слава Ізраїля досягне аж до Адулламу.
- 16
- Обстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих.
Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю.
|