В'їзд у Єрусалим 1-11; проклін смоковниці 12-14; вигнання торгівців із храму 15-19; про силу молитви 20-26; розмова з книжниками 27-33

1
Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,
2
кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав.
Відв'яжіть і приведіть його.
3
А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите?
- відкажіть: Господь його потребує, - тож негайно відішле його назад сюди.
4
Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, - і відв'язали.
5
Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"
6
Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.
7
І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.
8
А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж - віття, нарізане в полі.
9
Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!
10
Благословен, хто приходить в ім'я Господнє!
Благословенне грядуче царство батька нашого Давида.
Осанна на висоті!"
11
І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.
12
Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.
13
Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.
14
І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.
15
І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі;
перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,
16
а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.
17
Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів?
А ви з нього зробили печеру розбійників!"
18
Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.
19
Увечері ж вийшов поза місто.
20
Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.
21
Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."
22
Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.
23
Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так.
24
Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так.
25
І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.
26
Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."
27
І прийшли знов у Єрусалим.
І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші
28
й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке?
Хто дав тобі владу це робити?"
29
Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ;
дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.
30
Йоанове хрищення було з неба чи від людей?
Відповіжте мені."
31
Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, - то скаже: Чому ж ви не повірили йому?
32
А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк.
33
І відповіли Ісусові: "Не знаємо." Ісус же відказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це роблю."