Посольство від Йоана Христителя 1-15; Ісус про сучасне йому покоління 16-19; провіщення горя тим містам, які залишилися байдужими супроти Божих чудес 20-24; благовість – явна для малих дітей 25-30

1
Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.
2
Почувши у в'язниці йро діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:
3
“Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?”
4
У відповідь на це Ісус сказав їм: “Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите:
5
Сліпі бачать і криві ходять;
прокажені очищуються і глухі чують;
мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина.
6
Щасливий, хто через мене не спотикнеться.”
7
Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: “На що ви вийшли подивитися в пустиню?
На тростину, що її колише вітер?
8
На що ж вийшли подивитись?
На чоловіка, одягненого в одежу м'яку?
Таж ті, що носять м'яку одежу, сидять у царських палацах.
9
Чого ж тоді вийшли?
Побачити пророка?
Так, кажу вам, і більше, як пророка.
10
Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою.
11
Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя;
однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього.
12
Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою;
і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.
13
Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана.
14
І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти.
15
Хто має вуха, нехай слухає.
16
До кого б мені прирівняти рід цей?
Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших,
17
кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали;
ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди.
18
Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має.
19
Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників!
І виправдалась мудрість власними ділами.”
20
Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.
21
Горе тобі, Хоразине!
Горе тобі, Витсаїдо!
Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі.
22
Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.
23
Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса?
– Аж до аду зійдеш!
Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі.
24
Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі.”
25
Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.
26
Так, Отче: бо так тобі було довподоби.
27
Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
28
Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.
29
Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.
30
Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”