Будову мурів закінчено

1
Тоді ж як дійшла чутка до Санбаллата, Товії й Гешема, араба, та інших наших ворогів, що я відбудував мур і що в ньому не зосталось проломів, хоч я до того часу ще не вставив половин (дверей) у браму, -
2
Санбаллат та Гешем прислали до мене сказати: «Прийди та зійдемося разом у Кефірім у долині Оно.» Вони ж задумували заподіяти мені лихо.
3
Я послав до них посланців, щоб сказали: «Велику роботу я роблю, то й не можу прийти.
Чого б то мала робота перериватись, як покину її і зійду до вас?»
4
Чотири рази посилали вони до мене тим же самим способом, та я відповідав їм те саме.
5
Тоді Санбаллат прислав так само до мене вп'яте свого слугу, і лист одкритий був у руці в нього.
6
В ньому ж було написано: «Між народами ходить поголоска, та й Гешем каже, що ти та юдеї задумали збунтуватись, і тим то ти й будуєш мур;
ти ж сам мав би бути їхнім царем, згідно з тією чуткою.
7
Ти навіть настановив пророків, щоб оповіщали про тебе в Єрусалимі та говорили: Є цар над Юдеєю!
А тепер дійде чутка про все те до царя.
Прийди отже небарно, і порадимося вкупі
8
Але я послав до нього сказати: «Нічого такого не було, про що говориш;
вигадав ти це своїм розумом», -
9
всі бо вони страхали нас, думавши: Опадуть, мовляв, їхні руки від цієї роботи, і вона не буде зроблена;
та я ще більше скріпив свої руки.
10
Прийшов я в дім Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавела, а він замкнувся та й каже: «Ходімо разом у дім Божий, у середину храму й замкнімо за собою двері храму, бо прийдуть убити тебе, -вночі прийдуть тебе вбити
11
Але я відповів: «Такий, як я, та й утікати?
Та й хто такий, як я, може ввійти в храм і зостатись живим?
Не піду
12
Тоді я зрозумів, що не Бог послав його, а він сам сказав про мене те пророцтво, бо Товія та Санбаллат його підкупили.
13
А підкупили його на те, щоб я, злякавшися, вчинив так і згрішив, та щоб вони могли пустити про мене недобру славу та могли гудити мене.
14
Згадай, мій Боже, Товію й Санбаллата за цими їхніми вчинками, та й пророчицю Ноадію й інших пророків, що хотіли мене настрашити!
15
Так закінчено мур двадцять п'ятого дня місяця Елула, за 52 дні.
16
Отож, як зачули про те наші вороги, то всі народи, що навкруги нас, наполохались і вельми духом занепали, бо зрозуміли, що сталося воно за волею Бога нашого.
17
Того ж часу юдейські вельможі навіть посилали багато листів до Товії, а й від Товії приходили (листи) до них,
18
бо багато було в Юдеї таких, що були зв'язані з ним клятвою;
він бо був зять Шеханії, сина Араха, а його син Єгоханан узяв собі дочку Мешуллама, сина Берехії.
19
Навіть про його добрість говорили вони при мені й передавали йому мої слова;
Товія ж присилав листи, щоб мене налякати.