Обов'язки та права священиків і левітів

1
Промовив Господь до Арона: “Ти сам і твої сини й батьківський дім твій з тобою відповідатиме за провину проти святині;
та й за переступи щодо вашого священства.
2
І братів твоїх із коліна Леві, з покоління батька твого, ти також допустиш із собою до святині, щоб були вони при тобі й услуговували тобі, коли ти й сини твої з тобою будете перед наметом свідоцтва.
3
Нехай пильнують службу коло тебе й коло всього намету;
до посуду ж святині й до жертовника нехай не приступають, щоб не вмерли вони, ні вони, ані ви.
4
Вони будуть при тобі й пильнуватимуть служби при наметі зборів у всякій роботі в наметі;
сторонній же не сміє наближатися до вас.
5
Ви доглядатимете святиню і жертовник, щоб не було вже більше гніву на синів Ізраїля.
6
Я взяв братів ваших левітів з-поміж синів Ізраїля, вони передані вам як дар для Господа, щоб виконувати роботу при наметі зборів.
7
Ти ж і сини твої з тобою пильнуватимете ваше священство в усьому, що належить до жертовника й усередині за завісою;
як дар передаю вам службу священства;
хто ж чужий наблизиться, буде покараний смертю.”
8
Господь промовив до Арона: “Ось я передаю тобі догляд за моїми жертвами возношення.
Усе, що посвячують сини Ізраїля, даю я тобі як правну частку і твоїм синам як віковічне право.
9
Ось, що буде твоє з найсвятіших дарів: з усіх жертв, усі їхні приносини на всяку офіру, на всяку жертву за гріх і на всяку жертву за провину, що їх вони приносять мені, - як найсвятіші дари будуть вони тобі й твоїм синам.
10
У пресвятому місці споживатимеш їх;
усі чоловічої статі їстимуть їх;
вони будуть святими для вас.
11
І воно буде твоє: возношення колихальних жертв синів Ізраїля даю тобі й синам та дочкам твоїм з тобою як віковічне право;
кожен чистий у твоєму домі може їх їсти.
12
Усе найліпше з олії, все найліпше з вина й зерна, їхні первоплоди, що приносять їх Господеві, - даю тобі їх.
13
Первоплоди з усього, що родить їхня земля, і що вони принесуть Господеві, твої будуть;
кожен чистий у твоєму домі може їх їсти.
14
Усе посвячене в Ізраїлі твоє буде.
15
Усе первородне від усякого тіла, що принесуть Господеві, чи то людина, чи скотина, твоє буде;
тільки первородна дитина мусить бути викуплена, і первородне від нечистої скотини мусить бути викуплене.
16
Ти візьмеш за них викуп, від одного місяця життя їхнього, 5 шеклів срібла за твоєю оцінкою, по шеклеві святині, по 20 гер у шеклі.
17
Первістка ж корови або вівці, або кози не викуповуватимеш: вони бо посвячені.
Кров'ю їхньою окропиш жертовник, а тук їхній пустиш димом як вогненну жертву на приємний запах Господеві.
18
М'ясо їхнє буде твоє;
як колихальна груднина та як права лопатка - буде твоє.
19
Усі жертви возношення святих речей, що їх сини Ізраїля возносять Господеві, даю тобі й синам та дочкам твоїм з тобою у віковічне право;
союз непорушний - вічний перед Господом з тобою, а через тебе - й з твоїм потомством.”
20
Господь сказав Аронові: “Не матимеш у їхній землі ніякого спадкоємства, і частки тобі не буде між ними.
Я - твоя частка й твоє спадкоємство серед синів Ізраїля.
21
Ось я дав синам Леві у спадщину всі десятини Ізраїля за службу, що вони служать її при наметі зборів.
22
І таким робом сини Ізраїля не приступатимуть більш до намету зборів, щоб не взяти їм гріха на душу й не вмерти.
23
Самі левіти нехай служать службу, вони нехай несуть за те відповідальність.
Це установа віковічна у ваших поколіннях.
А серед синів Ізраїля вони не матимуть спадщини.
24
Бо дав я левітам у спадщину десятину синів Ізраїля, що вони возносять на жертву Господеві;
ось чому сказав я їм, що між синами Ізраїля вони не матимуть ніякого спадкоємства.”
25
Господь промовив до Мойсея:
26
Скажеш левітам і повідаєш їм: Коли візьмете від синів Ізраїля десятини, що я вам дав від них як вашу спадщину, то принесете з них жертву возношення Господеві, десятину від десятини.
27
І зарахується вам жертва вашого возношення так, як би було це зерно з току чи вино з точила.
28
Таким робом і ви теж вознесете Господеві жертву возношення від усіх ваших десятин, що їх берете від синів Ізраїля, і, як возношення Господнє, дасте Аронові священикові.
29
Від усього, що вам припаде, вознесете всяке возношення Господеві, тобто з усього, що найкраще, щоб його посвятити.
30
І скажеш їм: Коли возноситимете, що найкраще з десятини, то порахується вам, левітам, як прибуток із току й як прибуток з виноградного точила.
31
Вам можна буде його їсти у всякому місці, вам самим та домам вашим;
бо це вам плата за службу в наметі зборів.
32
З-за того не буде на вас жадної провини, ви не оскверните тим святих дарів і не вмрете, коли тільки віддасте з того, що найкраще.”