Смерть Марії, сестри Мойсея 1; вода із скелі 2-13; перехід черед Едом 14-21; смерть Арона 22-29

1
Сини Ізраїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші.
Там умерла Марія, і там її поховано.
2
А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Арона,
3
і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: “Ох, коли б ми були померли, як то повмирали брати наші перед Господом!
4
І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, - щоб і нам тут загинути, і скотині нашій?
5
І навіщо вивели ви нас із Єгипту, -щоб завести нас в оце погане місце, де нема ні землі на сівбу, ні смоковниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води.”
6
Пішли отож Мойсей та Арон від громади в намет зборів і впали обличчям до землі;
і з'явилась їм слава Господня.
7
І сказав Господь до Мойсея:
8
Візьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду;
виведете їм воду зо скелі, і напоїш громаду та їхню скотину.”
9
Узяв Мойсей жезло з-перед Господа, як він повелів йому.
10
І зібрав Мойсей з Ароном громаду перед скелею, і сказав їм: “Слухайте, ворохобники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?”
11
І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі;
і линула сила води, і напилася громада й скотина.
12
Господь же сказав Мойсеєві та Аронові: “За те, що ви не вірили мені, коли треба було показати мою святість в очах Ізраїля, не введете ви цю громаду в землю, що її я дав їм.”
13
Це вода Меріва, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і він явив їм свою святість.
14
Мойсей же вислав посланців з Кадешу до едомського царя, щоб ті сказали: “Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усі прикрості, що нас спіткали;
15
як батьки наші спустилися в Єгипет, і як ми жили в Єгипті довгий час, і яке лихо єгиптяни заподіяли нам та батькам нашим;
16
і як закликали ми до Господа, і він почув наш голос, і зіслав янгола, і вивів нас із Єгипту;
і ось тепер ми у Кадеш-місті, що на самій твоїй границі.
17
Дозволь нам, будь ласка, пройти через твою землю.
Не будемо ми йти ні полями, ані виноградниками, і не питимемо води з криниць;
ми перейдемо царським шляхом, не звертаючи ні направо, ні наліво, аж поки не перейдемо через твої границі.”
18
Та Едом відказав йому: “Не перейдеш ти в мене, а то з мечем вийду проти тебе.”
19
Сини ж Ізраїля повідали йому: “Ми битим шляхом підемо, а коли питимемо воду, чи то ми, а чи скотина наша, заплатимо тобі за неї;
нічого іншого не хочемо, як тільки пішки пройти.”
20
Та він відповів: “Не перейдеш!” І вийшов Едом проти нього з силою озброєного люду.
21
Отак затявсь Едом і не дав Ізраїлеві перейти через свою землю;
і звернув Ізраїль набік від нього.
22
Рушили сини Ізраїля з Кадешу та й прийшли цілою громадою до Гор-гори.
23
Господь сказав Мойсеєві та Аронові під Гор-горою, що на границі Едом-землі:
24
Арон мусить прилучитись до свого народу, бо він не ввійде в землю, що я віддав синам Ізраїля, за те, що ви спротивились моєму велінню при водах Меріви.
25
Візьми Арона та Єлеазара, його сина, і виведи їх на Гор-гору.
26
Зніми з Арона його шати й вдягни в них Єлеазара, його сина;
Арон же приєднається до вмерлих, умре там.”
27
І вчинив Мойсей так, як заповідав Господь;
зійшли вони на Гср-гору перед очима всієї громади.
28
Зняв Мойсей з Арона його шати та й вдягнув у них Єлеазара, сина його.
І вмер Арон там на верху гори, а Мойсей спустився з гори з Єлеазаром.
29
Коли ж уся громада побачила, що Арон помер, заходився плакати за ним увесь дім Ізраїля аж тридцять днів.