Знищення Ханаану 1-3; мідяний змій 4-9; Зайордання 10-20; погром аморіїв 21-32; цар Ог башанський 33-35

1
Прочув Ханаан, цар арадський, який жив у Негеві, що Ізраїль іде Атарім-шляхом, то став з ним до бою й полонив декого з них.
2
Тоді Ізраїль обрікся Господеві, кажучи: “Якщо віддаси народ цей у мої руки, то я віддам міста їхні на цілковите знищення.”
3
Вчув Господь голос Ізраїля та й віддав ханаанян в його руки, і він знищив їх та їхні міста.
І названо те місце Хорма.
4
І рушили вони від Гор-гори шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю.
Та люди в дорозі підупали на дусі,
5
і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: “Для чого вивели ви нас із Єгипту, - щоб повмирати в цій пустелі?
Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!”
6
Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх.
І вимерло в Ізраїля сила народу.
7
Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: “Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе;
помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк.” І Мойсей помолився за народ.
8
Господь же мовив до Мойсея: “Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий.”
9
І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі;
і коли когонебудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.
10
Вирушили сини Ізраїля далі в дорогу та й отаборилися в Овоті.
11
Рушили вони з Овоту й стали табором в Іє-га-Аварім, у пустелі, що перед Моавом на схід сонця.
12
Звідтіль же знялися й отаборилися над потоком Зеред.
13
Двигнувшися звідти, стали табором на другому боці Арнона, що в пустелі, яка виходить із краю аморіїв;
бо Арнон то границя Моава, між моавитянами та аморіями.
14
Тим то й сказано у книзі воєн Господніх: Вагев біля Суфа й долина Арнона,
15
і схил долин, що простягається аж до Ар та спирається об границі Моава.
16
А звідти рушили до Бееру;
це той колодязь, про котрий казав Господь Мойсеєві: “Збери народ, дам їм воду.”
17
Тоді то Ізраїль заспівав таку пісню: Угору вода з криниці, приспівуйте їй.
18
Криниця, що копали дуки, князі народу рили берлом та жезлами.
- 3 пустині ж двигнулися до Маттани.
19
А з Маттани у Нахлієл, з Нахлієлу до Бамоту;
20
з Бамоту в долину, що на полях Моава до верху Пізга, який височіє над сухим степом.
21
І вислав Ізраїль посланців до Сихона, аморійського царя, щоб сказали вони:
22
Дозволь мені перейти через твою землю;
не будемо звертати ні на поля, ні на виноградники, не питимемо води з колодязів;
головним шляхом ітимемо, аж поки не вийдемо поза твої границі.”
23
Та не дозволив Сихон Ізраїлеві перейти через свою землю;
зібрав він увесь люд свій та й вийшов проти Ізраїля в пустелю, а прибувши до Ягци, заходився воюватися з Ізраїлем.
24
Та Ізраїль посік його мечем і посів його землю від Арнона до Яббока, аж до аммоніїв;
Язер бо був границею аммоніїв.
25
І здобув Ізраїль усі міста оті й оселився в них: у Хешбоні та в усіх приналежних до нього місцевостях.
26
Бо Хешбон був містом Сихона, аморійського царя;
і цей бився з попереднім моавським царем та й забрав у нього всю землю до Арнона.
27
Тим то й співають: Увійдіте до Хешбона, віщі!
Хай буде відбудований, нехай постане знову місто Сихона;
28
бо вийшов вогонь із Хешбона, з міста Сихона пожежа, та й пожерла міста Моава, поглинула узвишшя над Арноном.
29
Горе тобі, Моаве!
Пропав ти, народе Кемоша!
Видав синів своїх він на поталу, дочок своїх у неволю Сихонові, цареві аморіїв.
30
Але на них ми ринулись, і загинув Хешбон, пропав Дівон, зруйнували ми все аж до Нофи, що близько лежить коло Медви.
31
- Отак осівсь Ізраїль у землі Аморійській.
32
Мойсей послав на розвідини до Язеру;
і здобули вони приналежні до нього села та й вигнали аморіїв, що там були.
33
Потім завернули й пішли вгору шляхом до Башану.
Та вийшов проти них Ог, цар башанський, сам він та ввесь люд його, воюватися з ними біля Едреї.
34
Сказав Господь Мойсеєві: “Не бійся його, бо я віддав у твої руки його й увесь народ його й увесь край його і зробиш із ним те, що зробив єси з Сихоном, царем аморійським, який жив у Хешбоні.”
35
І повбивали вони його та синів його й увесь народ його, тож не лишився ні один із них живий;
і здобули його країну.