Побажання колін Гада та Рувима 1-5; осторога Мойсея 6-15; нова угода 16-38; півпокоління Манассії 39-42

1
Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна.
Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,
2
та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: -
3
Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,
4
земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, - земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!
5
Якщо ми знайшли, - кажуть, - ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність;
не переводь нас через Йордан!”
6
І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як?
То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?
7
Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?
8
Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.
9
Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.
10
Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:
11
Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,
12
крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, - ці бо завжди йшли за Господом.
-
13
Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.
14
І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!
15
Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”
16
Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,
17
а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця;
родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.
18
Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.
19
Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”
20
Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,
21
і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,
22
і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.
23
Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом;
затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.
24
Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”
25
Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.
26
Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада
27
Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”
28
Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.
29
Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.
30
Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”
31
Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:
32
перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”
33
І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.
34
І відбудували сини Гада - Дівон, Атарот, Ароер,
35
Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,
36
Бет-Німру, Бет-Гаран, - укріплені міста й кошари для дрібної скотини.
37
Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,
38
Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму;
і дали вони назви містам, що їх побудували.
39
А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.
40
Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.
41
Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.
42
Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ямНовах”.