Привіт 1-2; подяка 3-11; ув'язнення Павла корисне для Євангелії 12-20; особисті почування апостола 21-26; напоумлення вірним 27-30

1
Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами:
2
благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа
3
Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,
4
завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,
5
за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;
6
я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.
7
Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці;
всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.
8
Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса.
9
Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,
10
щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше;
і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,
11
повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12
Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.
13
Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;
14
і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.
15
Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.
16
Ці - з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;
17
а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.
18
Та що ж?
В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.
19
Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,
20
за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.
21
Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибуток.
22
Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати;
- та що вибрати, не знаю.
23
Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;
24
та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.
25
І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,
26
щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.
27
Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, - чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, - довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,
28
ні в чому не боявшися ваших противників;
це буде для них певним знаком погибелі, а для вас -спасіння, і то від Бога,
29
бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.
30
Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.