Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1
Мудрість будує свій будинок,
а дурнота його руйнує власними руками.
2
Хто ходить просто, Господа боїться;
чиї ж криві дороги, той ним гордує.
3
В устах дурного - бич гордині;
а губи мудрих їх оберігають.
4
Де волів немає, там порожні ясла;
де бики сильні, там урожай великий.
5
Правдивий свідок неправди не говорить;
фальшивий свідок брехнями дихає.
6
Шукає мудрости насмішник, та даремно,
а для розумного знання річ легка.
7
Йди геть від дурня,
бо тії не знайдеш уст розумних.
8
Мудрість розумного - свою дорогу знати;
безумство глупих - обман.
9
Дурний з гріха сміється;
між праведними існує ласка.
10
Серце знає своє горе,
а в радощі його чужому не втручатись.
11
Дім лихих розпадеться,
а намет праведних процвітатиме.
12
Є дорога, що людині здається проста,
але кінець її - шлях смерти.
13
Навіть від сміху болить серце,
і кінцем радощів буває смуток.
14
Нестале серце насититься заходами своїми,
людина добра - вчинками своїми.
15
Простодушний іме віри кожному слову;
розумний уважає на свої кроки.
16
Мудрий боїться й відвертається від зла,
а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
17
Запальна людина робить дурниці,
розважливий - зносить усе.
18
Простаки наслідують дурноту,
розумні ж увінчаються знанням.
19
Ледачі перед добрими вклоняться,
а безбожні перед праведних дверима.
20
Бідний навіть сусідові нелюбий,
в багатого ж є сила друзів.
21
Грішить той, хто гордує ближнім;
щасливий той, хто жалує вбогих.
22
Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо?
Милість і правда тим, хто добро замишляє.
23
Кожна праця приносить користь;
пуста балаканина - голод.
24
Вінець мудрих - їхній хист;
корона дурних - безглуздя.
25
Вірний свідок рятує ДУШІ:
хто дихає брехнею, той - облуда.
26
В Господнім страсі - міцне довір'я людини,
і її діти матимуть притулок.
27
Господній острах - джерело життя,
щоб уникати сітей смерти.
28
У безлічі народу - царя слава;
у нестачі людей - руїна князя.
29
Хто терпеливий, той великий розум має;
а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
30
Лагідне серце - життя для тіла,
а заздрість гризе кістки.
31
Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає,
а почитає той, хто жалує бідного.
32
Злого валить на землю його власна злоба,
а праведник у своїй чесності знайде притулок.
33
У серці розумного мудрість покоїться,
а між дурними її не видно.
34
Справедливість підносить народ угору,
а гріх - сором народів.
35
Царська прихильність - розумному слузі;
гнів його на того, що йому сором коїть.