Плоди мудрости

1
Мій сину!
коли ти мої слова приймеш
і мої заповіді заховаєш у себе,
2
вухом твоїм уважаючи на мудрість,
схиляючи до правди твоє серце,
3
о так, коли ти розум зватимеш до себе,
з закликом звернешся до розсудку,
4
коли шукатимеш його, як срібла,
коли розшукуватимеш його, як схований скарб,
5
тоді ти збагнеш острах Господній,
тоді знайдеш пізнання Бога.
6
Господь бо дає мудрість,
і з його уст виходить знання й розсудливість.
7
Він для праведних зберігає допомогу;
він щит для тих, що ходять чесно.
8
Він стежки правоти пильнує,
він береже дорогу своїх вірних.
9
Тоді ти зрозумієш правду й справедливість,
прямодушність і всяку путь добру,
10
бо мудрість увійде в твоє серце,
знання буде відрадою душі твоєї.
11
Обачність буде сторожити над тобою,
і розум тебе берегтиме,
12
щоб від путі лихої тебе врятувати,
від чоловіка з розбещеним язиком,
13
від тих, що праві стежки покидають,
щоб темними дорогами ходити;
14
від тих, що раді зло чинити
й що кохаються в розбещеності зіпсуття,
15
яких стежки криві,
і які дорогами своїми крутять;
16
та щоб урятувати тебе від чужої жінки,
від незнаної з облесними словами,
17
що друга своїх молодощів занехаяла,
і що Божий союз забула,
18
бо її дім доводить до смерти,
її стежки до Тіней.
19
Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться,
ані не досягне стежки життя.
20
Тож ходитимеш дорогою добрих,
держатимешся стежок людей справедливих,
21
бо праведні заселять землю
і бездоганні будуть на ній жити;
22
лукаві ж будуть стерті з землі,
невірні будуть викорінені з неї.