Друга збірка приповідок Соломона гл.
гл.
25-29


1
Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться;
а праведник, немов той лев упевнений.
2
Через провину краю багато князів у ньому;
але, з людиною розумною й досвідченою,
встановлений лад буде тривати довго.
3
Убогий чоловік, що бідних утискає,
це зливний дощ, що хліб змиває.
4
Ті, що закон кидають, - безбожних вихваляють,
а ті, що бережуть закон, - обурюються проти них.
5
Ледачі люди не розуміють правди;
ті ж, що шукають Господа, все розуміють.
6
Ліпший убогий, що по правді ходить,
ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий.
7
Розумний син закони зберігає;
хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.
8
Хто збільшує маєтки лихвою,
той збирає їх для милосердного до вбогих.
9
Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону,
того й молитва осоружна.
10
Хто зводить праведних на лиху стежку,
сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре.
11
Багатий чоловік вважає себе мудрим,
але вбогий-розумний викриє його.
12
Як праведні перемагають - велика радість,
а як лихі запанують -ховається кожен.
13
Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі;
а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.
14
Щасливий той, хто завжди богобоязний,
хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.
15
Як лев рикаючий і як ведмідь голодний,
так лихий пан над народом бідним.
16
Князь-недоумок множить утиски;
та хто захланність ненавидить, - того дні продовжаться.
17
Людина, на якій затяжить кров пролита,
втікатиме аж до могили, - ніхто її не здержить.
18
Хто живе чесно, той спасеться;
а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.
19
Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу;
хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.
20
На вірного посипляться благословення;
хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.
21
Не годиться вважати на особи,
бо за шмат хліба - людина від правди відступає.
22
Жадібний біжить навздогін за багатством;
йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.
23
Хто другого картає, здобуде з часом
більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.
24
Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!”
- той товариш розбишаки.
25
Завидливий здіймає сварку,
а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.
26
Хто покладається на власний розум, той дурень;
хто ж ходить мудро, той спасеться.
27
Хто бідному дає, той злиднів не зазнає;
хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу.
28
Усі ховаються, коли лихі панують;
а як вони зникають, праведників більшає.