Притчі Агура

1
Слова Агура, сина Яке, з Масси;
вирок чоловіка до Ітієла,
до Ітісла і до Ухала:
2
Справді я найдурніший з людей
і розуму людського нема в мене.
3
Я мудрости не навчився
і знання святих я не маю.
4
Хто вийшов на небо й спустився звідтіль?
Хто зібрав вітер у своїх жменях?
Хто замкнув воду в свою одежу?
Хто всі кінці землі поставив?
Яке йому ім'я?
І яке ім'я його сина,
якщо ти знаєш?
5
Кожне слово Боже випробуване;
він - щит для тих, що в нього захисту шукають.
6
До слів його не додавай нічого,
а то він тобі докорятиме й за брехуна вважатиме.
7
Двох речей прошу я в тебе;
не відмов мені їх, доки не умру я:
8
неправду та брехливе слово віддали від мене;
не давай мені ані злиднів, ані багатства,
подай мені лиш достатнього хліба,
9
щоб я, наситившись, тебе не зрікся,
та не сказав: “Хто Господь?”
- або, збіднівши, не став красти
та не безчестив імени Бога мого.
10
Не обмовляй раба перед паном,
а то він проклене тебе, і ти будеш винним.
11
Є виродки, що проклинають батька свого
і не благословлять матері своєї;
12
є виродки, що себе чистими вважають,
хоч і не вмиті від бруду свого;
13
є виродки, що вгору очі задирають,
свої повіки підводять;
14
є виродки, що в них, неначе мечі - зуби,
немов ті ножі - ікли,
щоб пожирати бідних на землі,
з-між людей убогих.
15
П'явка дві дочки має: “Давай!
Давай!”
Три речі ненаситні,
ба навіть і чотири, що ніколи не кажуть: “Досить”.
16
Шеол, неплідная утроба,
земля води несита,
та вогонь, який не каже: “Досить!”
17
Око, що глузує з батька
й що неньці не кориться,
- око те виклюють ворони в долині
і пожеруть орлята.
18
Троє речей для мене надто дивовижні,
ба й чотирьох не розумію:
19
дороги орла на небі,
дороги гадини на скелі,
дороги корабля посеред моря
і дороги чоловіка до дівчини.
20
Такий звичай у жінки-перелюбки:
їсть, обтирає рот свій
і каже: “Я нічого злого не зробила!”
21
Від трьох речей земля трясеться,
ба й чотирьох знести не може:
22
раба, що зацарює;
безумного, коли наїсться до наситу;
23
нелюбої, що вийде заміж,
і слугині, що успадкує по господині.
24
Чотири є їх на землі маленьких,
але вони мудріші понад мудрих:
25
мурашки, люд несильний,
а літом наготовлюють собі запаси;
26
борсуки - народ слабенький,
а на скелях свої оселі мають;
27
сарана царя не має,
а вся вона шерегами виходить;
28
павук, що ти руками можеш узяти,
та він в палатах у царя буває.
29
Троє є їх, що мають ходу гарну,
ба й четверо, що гарно ходять:
30
лев, найсильніший між звірями,
ні перед чим не уступає;
31
півень, що між курами похожає;
козел та цар, що перед народом виступає.
32
Якщо ти здуру загнавсь у гніві,
а потім обміркував, то затули рота рукою.
33
Бо коли збити молоко, виходить масло;
і коли натиснути носа, кров виступає;
так, коли тиснути гнів, виникає сварка.