Притчі Лемуела: добра засада 1-9; похвала чеснотливій жінці 10-31

1
Слова царя Лемуела, царя Масси,
що їх навчила його мати:
2
Що, сину мій?
Що, сину мого лона?
Що, сину моїх обітниць?
3
Не віддавай жінкам твоєї сили,
ні твого серця тим, що царів гублять.
4
То не царям, о Лемуеле,
не царям вино пити,
ані князям бажати п'янких напоїв!
5
Щоб вони, напившись, знову не забули,
та не покривили суду всіх, що пригноблені.
6
Дайте п'янких напоїв тому, що погибає,
і вина тим, яким на серці гірко;
7
нехай п'є й забуде свої злидні,
і нехай більше не згадує про своє горе.
8
Відкрий твої уста на користь німого,
для всіх, що їм виречено погибель.
9
Відкрий твої уста, суди по правді,
розсуди діло бідного та сіромахи.
10
Жінку цнотливу - хто її знайде?
Ціна її вища над перлини!
11
Серце її мужа покладається на неї;
йому не бракуватиме прибутку.
12
Вона чинить йому добро, не зло,
покіль віку в неї.
13
Дбає про льон та вовну,
радо працює власними руками.
14
Вона, немов ті кораблі купецькі,
здалека хліб привозить.
15
Встає удосвіта, дає домашнім їжу,
і пай своїм слугиням.
16
До поля придивляється і його купує,
і з власних рук дорібку виноградник садить.
17
Стан вона свій підперізує міцно,
й береться жваво до роботи.
18
Бачить, що її праця процвітає,
світло її вночі не гасне.
19
Руки до кужеля простягає,
а пальці її держать веретено.
20
Вона для вбогого розтуляє долоню,
нужденному подає руку.
21
Сніг не страшний для її хати,
бо вся її сім'я одягнена подвійно.
22
Покривала вона собі готує,
льон тонкий і порфіра - її одежа.
23
Мужа її шанують у воротях,
як засідає зо старшинами краю.
24
Вона тче тонке полотно й продає,
і пояси купцеві доставляє.
25
Сила й гідність - її одежа,
і вона собі сміється з прийдешнього дня.
26
Уста свої з мудрістю відкриває,
доброта науки на язиці в неї.
27
Ретельно наглядає за ходом справ у хаті,
хліба не знає їсти, нічого не робивши.
28
Діти її встають і її величають,
муж її теж її вихваляє.
29
Сила було жінок цнотливих,
ти ж перевищила усіх їх.
30
Краса - річ оманлива, врода - марна;
жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!
31
Дайте їй з того, що надбали її руки,
і нехай її вчинки хвалять її при брамі.