Бенкет мудрости 1-6; проти глузливця 7-12; бенкет дурноти 13-18

1
Мудрість собі будинок збудувала
і витесала сім стовпів до нього.
2
Забила свої жертви, вина свого налила
і стіл свій теж приготувала.
3
Послала своїх служниць, щоб оповістити,
по щонайвищих закутках у місті:
4
Хто простодушний, нехай сюди заверне,
безумному ж вона сказала:
5
Ходіте, мій хліб їжте,
і вино, що я приготувала, пийте;
6
киньте безумство - й житимете,
ходіть дорогою розуму.”
7
Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу,
а сором - хто докоряє грішникові.
8
Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить;
докоряй мудрому, - він тебе полюбить.
9
Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим;
навчи праведника, і він знання побільшить.
10
Початок мудрости - острах Господній;
спізнання Всесвятого - розум.
11
Бо мною продовжиться вік твій,
роки життя твого причиняться.
12
Коли ти мудрий, мудрий для себе;
коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.
13
Дурнота - пустотлива,
недбала, не відає нічого.
14
Сидить біля дверей свого будинку,
на троні, на висотах у місті,
15
щоб кликати перехожих;
що дорогою собі простують.
16
“Хто невіглас, нехай сюди заверне”,
а безумному вона каже:
17
Вода украдена солодка,
і смачний хліб схований!”
18
А він і не знає, що там тіні
і що її гості в самій глибині Шеолу.